ЕСТРА́ЙХЕР Кароль-Юзеф-Теофіль (Estreicher Karol Józef Teofil; 22. 11. 1827, Краків — 30. 09. 1908, там само) — польський бібліо­граф, історик літератури і театру, публіцист. Закін. Яґел­лон. університет у Кракові (1848). Працював юристом у судах Кракова та Львова; 1862–68 — у б-ці Варшав. університету; 1868–1905 — директор б-ки Яґел­лон. університету. Один із засн. Польс. академії знань (1872). Перші твори Е., присвяч. театру і драматургії, опубл. 1853 у г. «Czas» (Краків), «Dziennik Literacky», «Gazeta Lwowska» та її додатку — тижневику «Rozmaitości» (обидві — Львів). Наукові дослідже­н­ня: історія польс. літ-ри і театру, бібліотеко­знавство, діалектологія, літ. критика. Пере­клав польс. мовою бл. 30-ти пʼєс. Уклав повну бібліо­графію книжок, на­друкованих у Польщі 1455–1899 «Bibliografia Polska [Stólecie ХV–ХVІІІ]», увівши усі ві­домі йому укр. книжки та журнали, опубл. на зх.-укр. землях. До 1908 видав 22 томи, на­ступні опублікували його син Станіслав (т. 23–33, 1908–39) та внук Кароль (т. 34, 1951; усі — Краків). Ви­дано «Listy Karola Estreichera» у «Biuletyn Biblioteki Jagiellońskiej» (1992, № 1/2; 1994, № 1/2). Іменем Е. на­звано Публічну бібліотеку у м. Радков (Польща).