Етнографічне товариство Підкарпатської Руси

ЕТНОГРАФІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО ПІДКАРПА́ТСЬКОЇ РУСИ́ Діяло 1934–38 у м. Мукачеве (нині Закарп. обл.). Засн. з ініціативи місц. українців та емігрантів для дослідж. нар. культури Закарпаття, збереження етногр. пам’яток. Видавало «Вісті Етнографічного товариства Підкарпатської Руси». Голова — А. Волошин; серед чл. — М. Обідний, І. Панькевич, Л. Дем’ян, М. Горощак, О. Приходько, Ю. Головацький. Одне з гол. завдань — створення крайового етногр. музею. До збору експонатів були залучені учні Мукачів. торг. академії, ін. навч. закладів, читальні товариства «Просвіта», громадськість краю. Серед перших експонатів — рукопис. зб. церк. нот поч. 19 ст. Цінні предмети передали В. та Г. Божуки, М. Горощак, В. Бернар, О. Беркович, Г. Павлюк, А. Дубик, В. Потушняк, І. Дудаш, В. Костак, О. Пайкош, М. Левдар, А. Дрібняк, Ю. Станинець, Г. Габовда, Й. Скиба, Д. Фенчак. Особливо щедрим був дарунок братів Климпушів (гуцул. одяг, вишивки, писанки, топірці, порохівниці). На поч. 1937 Товариство отримало три кімнати у ремісн. школі; музей відкрито у червні. Після передачі Ужгорода, Мукачевого і Берегового у листопаді 1938 Угорщині Товариство й музей перестали існувати. За час мадяр. окупації краю 1939–44 більшу частину фондів пограбовано або знищено. Проте значення створення етногр. музею у м. Мукачеве важко переоцінити, адже закарп. українці за короткий час зуміли зібрати й показати світові перлини нар. творчості.

Завантажити статтю