Етнографічне товариство Підкарпатської Руси

Визначення і загальна характеристика

ЕТНО­ГРАФІ́ЧНЕ ТОВАРИ́СТВО ПІД­КАРПА́ТСЬКОЇ РУСИ́ Діяло 1934–38 у м. Мукачеве (нині Закарп. обл.). Засн. з ініціативи місц. українців та емі­грантів для дослідж. нар. культури Закарпа­т­тя, збереже­н­ня етногр. памʼяток. Видавало «Вісті Етно­графічного товариства Під­карпатської Руси». Голова — А. Волошин; серед чл. — М. Обідний, І. Панькевич, Л. Демʼян, М. Горощак, О. Приходько, Ю. Головацький. Одне з гол. зав­дань — створе­н­ня кра­йового етногр. музею. До збору екс­понатів були залучені учні Мукачів. торг. академії, ін. навч. закладів, читальні товариства «Просвіта», громадськість краю. Серед перших екс­понатів — рукопис. зб. церк. нот поч. 19 ст. Цінні предмети пере­дали В. та Г. Божуки, М. Горощак, В. Бернар, О. Беркович, Г. Павлюк, А. Дубик, В. Потушняк, І. Дудаш, В. Костак, О. Пайкош, М. Левдар, А. Дрібняк, Ю. Станинець, Г. Габовда, Й. Скиба, Д. Фенчак. Особливо щедрим був дарунок братів Климпушів (гуцул. одяг, вишивки, писанки, топірці, порохівниці). На поч. 1937 Товариство отримало три кімнати у ремісн. школі; музей від­крито у червні. Після пере­дачі Ужгорода, Мукачевого і Берегового у листопаді 1938 Угорщині Товариство й музей пере­стали існувати. За час мадяр. окупації краю 1939–44 більшу частину фондів пограбовано або знищено. Проте значе­н­ня створе­н­ня етногр. музею у м. Мукачеве важко пере­оцінити, адже закарп. українці за короткий час зуміли зі­брати й показати світові перлини нар. творчості.

П. М. Федака

Завантажити статтю