ДЕМʼЯ́Н Лука Васильович (06. 06. 1894, с. Верх­ні Ворота, нині Воловец. р-ну Закарп. обл. — 16. 05. 1968, м. Мукачеве Закарп. обл.) — письмен­ник, фольклорист. Навч. у церк.-парафіял. школі. З 14 р. наймитував. 1920–28 працював у кооп. товаристві у рідному селі; 1928–56 — на залізниці в Мукачевому. Здійснив числен­ні фольклорні та етногр. записи на Закарпат­ті, які друкував у період. пресі, а також видав зб. казок «Зачарована під­кова» (К., 1959), «Чарівне серце» (Уж., 1964), «Казки» (К., 1969). Залишив 25 рукопис. томів фольклор. матеріалу, частину пере­дав до ІМФЕ НАНУ (Київ). Як письмен­ник дебютував зб. оповідань «Чорт на весі­л­лю» (Уж., 1920). Твори Д. пронизані соц. мотивами, містять фольклорно-етногр. матеріал. Від­творив життя селян Верховини з його барвистим побутом, злиднями, становими і між­конфесій. конфліктами. Оповіда­н­ня Д. пере­кладено угор., рос., чес., словац. та білорус. мовами. Посмертно ви­дано зб. повістей і оповідань Д. «Голодний похід» (1977), «Крутогори Верховини» (1984; обидві — Ужгород) та «Де гори Карпати» (К., 1985; усі — упорядник В. Поп).