Жіветський вік і ярус

Визначення і загальна характеристика

ЖІВЕ́ТСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за назвою м. Жіве у Франції, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — пізній вік середньої епохи девонського періоду і відклади, що утворилися в той час. Жівет. ярус (Ж. я.) встановлений 1839 бельг. геологом Ж.-Б.-Ж. д’Омаліусом д’Аллуа, ярус. ранг цьому підрозділу надав 1860–76 франц. геолог І. Ґосселе. Ж. я. включає в себе геол. утворення, що лежать на породах ейфел. ярусу серед. девону та перекриваються фран. ярусом верх. девону. Його початок пов’язують із конодонт. зоною Polygnathus hemiansatus, завершення — з появою Ancyrodella rotundiloba. Вище Ж. я. на тер. Сх.-Європ. платформи конодонти не знайдені. Геол. утворення, віднесені до Ж. я., у межах України виявлено в свердловинах Дніпров.-Донец. западини, Переддобруджин. палеозой. прогину, свердловинах (переважно) та у поодиноких відслоненнях Пд. Донбасу (долини річок Мокра та Суха Волновахи). У Регіон. стратигр. шкалі Сх.-Європ. платформи цьому ярусу відповідають верхня частина чорноярського, воробйовський, ардатов. та мулін. горизонти старооскол. надгоризонту, а також пашій. горизонт нижньої частини надгоризонту «комі». У Дніпров.-Донец. западині до Ж. я. віднесено вишняків. світу потуж. від 0 до 50 м, яка представлена товщею перешарування переважаючих строкатоколір. аргілітів і пісковиків з прошарками доломітів та вапняків. Як верхня, так і нижня границі світи незгідні. Типовими для неї є залишки брахіопод Atrypa zonata, A. donensis, A. oskolensis, Emanuella korenensis, спори Archaoeozonotriletes extensus, A. vorobjevensis, A. micromanifestus, Hуmenozonotriletes triangulatus, остракоди, коніконхи та ін. У Донбасі до Ж. я. включено верхню частину микол. світи (т. зв. білий девон) потуж. до 160 м та нижню частину антонів. світи, якій властиве перешарування осн. ефузивів (абсолют. вік 280–360 млн р.) — андезитобазальт. порфіритів та їх пірокластитів. У вапняках верхньомикол. підсвіти знайдено форамініфери Morawammina segmеntata, Parathuramminidae, рідкісні брахіоподи Emanuella takwanensis, Athyris sp. У Львів. палеозой. прогині Ж. я. складено знизу догори верхньолопушан. (або підлипец.) підсвітою, свір. (на пн.-зх. схилі прогину фаціально заміщеною повчан.), ясенів. та батятиц. світами, які розглядають у складі переважно карбонат. зх.-укр. серії осадів. Останній властиве перешарування аргілітів, доломітів та ангідритів, серед яких зафіксовані вапняк. прошарки з багатим комплексом решток брахіопод Productella mesodenovica, Emanuella volhynica, Atrypa ventricosa, A. desquamata, остракод Sulcocavellina ordinata, Bairdia plicatula, філоподи, конодонти зони Polygnathus varcus, спори Retusotriletes tamilii та ін. Заг. потуж. відкладів Ж. я. тут досягає 140 м. До Ж. я. у Переддобруджин. палеозой. прогині віднесено карбонатну тузлов. світу у складі 4-х підсвіт потуж. до 380 м. Ця світа представлена перешаруванням вапняків, доломітів, місцями ангідритизованих з прошарками аргілітів. З викоп. решток відмічено поодинокі брахіоподи Emanuella laskarevi, E. volhynica, Productella cf. mosolovica, Atrypa ventricosa, поодинокі остракоди, масові філоподи (верхня частина підсвіти), спори Archaeozonotriletes extensus, A. basilaris та ін. Девон. відклади Переддобруджин. палеозой. прогину, зокрема й карбонатні відклади Ж. я. Сарат.-Тузлов. зони, становлять певний інтерес щодо їхньої нафтоносності, вторинні доломіти Ж. я. Львів. палеозой. прогину використовують як буд. матеріал (місц. значення) та як флюс. сировину для металургії. Див. також Девонський період і девонська система, Ейфельський вік і ярус та Франський вік і ярус.

Завантажити статтю