Розмір шрифту

A

Жіветський вік і ярус

ЖІВЕ́ТСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (за на­звою м. Жіве у Франції, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — пізній вік середньої епохи девонського періоду і від­клади, що утворилися в той час. Жівет. ярус (Ж. я.) встановлений 1839 бельг. геологом Ж.-Б.-Ж. дʼОмаліусом дʼАл­луа, ярус. ранг цьому під­роз­ділу надав 1860–76 франц. геолог І. Ґос­селе. Ж. я. включає в себе геол. утворе­н­ня, що лежать на породах ейфел. ярусу серед. девону та пере­криваються фран. ярусом верх. девону. Його початок повʼязують із конодонт. зоною Polygnathus hemiansatus, заверше­н­ня — з появою Ancyrodella rotundiloba. Вище Ж. я. на тер. Сх.-Європ. платформи конодонти не зна­йдені. Геол. утворе­н­ня, від­несені до Ж. я., у межах України виявлено в свердловинах Дні­пров.-Донец. западини, Перед­до­бруджин. палеозой. прогину, свердловинах (пере­важно) та у поодиноких від­слоне­н­нях Пд. Донбасу (долини річок Мокра та Суха Волновахи). У Регіон. стратигр. шкалі Сх.-Європ. платформи цьому ярусу від­повід­ають верх­ня частина чорноярського, вороб­йовський, ардатов. та мулін. горизонти старооскол. надгоризонту, а також пашій. горизонт нижньої частини надгоризонту «комі». У Дні­пров.-Донец. западині до Ж. я. від­несено вишняків. світу потуж. від 0 до 50 м, яка пред­ставлена товщею пере­шарува­н­ня пере­важаючих строкатоколір. аргілітів і пісковиків з прошарками доломітів та вапняків. Як верх­ня, так і нижня границі світи незгідні. Типовими для неї є залишки брахіопод Atrypa zonata, A. donensis, A. oskolensis, Emanuella korenensis, спори Archaoeozonotriletes extensus, A. vorobjevensis, A. micromanifestus, Hуmenozonotriletes triangulatus, остракоди, коніконхи та ін. У Донбасі до Ж. я. включено верх­ню частину микол. світи (т. зв. білий девон) потуж. до 160 м та нижню частину антонів. світи, якій властиве пере­шарува­н­ня осн. ефузивів (абсолют. вік 280–360 млн р.) — андезитобазальт. порфіритів та їх пірокластитів. У вапняках верх­ньомикол. під­світи зна­йдено форамініфери Morawammina segmеntata, Parathuramminidae, рідкісні брахіоподи Emanuella takwanensis, Athyris sp. У Львів. палеозой. прогині Ж. я. складено знизу догори верх­ньолопушан. (або під­липец.) під­світою, свір. (на пн.-зх. схилі прогину фаціально заміщеною по­вчан.), ясенів. та батятиц. світами, які роз­глядають у складі пере­важно карбонат. зх.-укр. серії осадів. Остан­ній властиве пере­шарува­н­ня аргілітів, доломітів та ангідритів, серед яких зафіксовані вапняк. прошарки з багатим комплексом решток брахіопод Productella mesodenovica, Emanuella volhynica, Atrypa ventricosa, A. desquamata, остракод Sulcocavellina ordinata, Bairdia plicatula, філоподи, конодонти зони Polygnathus varcus, спори Retusotriletes tamilii та ін. Заг. потуж. від­кладів Ж. я. тут досягає 140 м. До Ж. я. у Перед­до­бруджин. палеозой. прогині від­несено карбонатну тузлов. світу у складі 4-х під­світ потуж. до 380 м. Ця світа пред­ставлена пере­шарува­н­ням вапняків, доломітів, місцями ангідритизованих з прошарками аргілітів. З викоп. решток від­мічено поодинокі брахіоподи Emanuella laskarevi, E. volhynica, Productella cf. mosolovica, Atrypa ventricosa, поодинокі остракоди, масові філоподи (верх­ня частина під­світи), спори Archaeozonotriletes extensus, A. basilaris та ін. Девон. від­клади Перед­до­бруджин. палеозой. прогину, зокрема й карбонатні від­клади Ж. я. Сарат.-Тузлов. зони, становлять певний інтерес щодо їхньої нафтоносності, вторин­ні доломіти Ж. я. Львів. палеозой. прогину використовують як буд. матеріал (місц. значе­н­ня) та як флюс. сировину для металургії. Див. також Девонський період і девонська система, Ейфельський вік і ярус та Франський вік і ярус.

Літ.: див. Ейфел. вік і ярус.

О. Ю. Котляр

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2009
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Світ-суспільство-культура
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
18134
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
21
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Жіветський вік і ярус / О. Ю. Котляр // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-18134.

Zhivetskyi vik i iarus / O. Yu. Kotliar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at: https://esu.com.ua/article-18134.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору