Ейфельський вік і ярус
Е́ЙФЕЛЬСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від гірського масиву Ейфель у Німеччині, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — ранній вік середньої епохи девонського періоду і відклади, що утворилися в той час. Ін. назва (маловживана) — кувен. вік і ярус. Ейфел. ярус (Е. я.) встановлений 1848 бельг. геологом А. Дюмоном. Е. я. — геол. формування, що лежать на гірських породах емського ярусу нижнього девону та перекриваються жівет. ярусом серед. девону. Відповідно до Міжнар. стратигр. шкали, початком Е. я. прийнято вважати підошву конодонт. зони Eucostapolygnathus partitus, його покрівля, тобто початок жівет. ярусу серед. девону, пов’язана з появою Polygnathus hemiansatus. Е. я. досить поширений на території України та відомий у відслоненнях і свердловинах Волино-Поділля (Львів. палеозой. прогин) і Донбасу, а також у свердловинах Переддобруджин. палеозой. прогину у пн.-зх. Причорномор’ї і Дніпров.-Донец. западини. На Донбасі відклади Е. я. (верхня частина) залягають на породах архей-протерозой. кристаліч. фундаменту та представлені пісковиками, кварц. гравелітами, алевролітами, аргілітами та вапняками нижньої половини микол. світи (або т. зв. білого девону) із рештками викоп. риб Dipterus, Cocсosteus, спорами комплексу Retusotriletes, Archaeozonotriletes, Hymenozonotriletes і залишками рослин Asteroxylon elberfeldense, Calamophyton primaevum. Тут Е. я. перекрито жівет. вапняками верхів микол. світи із залишками форамініфер Morawammina segmentata та ін. У Дніпров.-Донец. западині до Е. я. віднесено грибов. світу (до 50 м). На Пн. Зх. западини вона представлена доломіт. аргілітами та кварц. пісковиками з багатим палінокомплексом Rhabdosporites langii, Hymenozonotriletes naumovae, Apiculiretusispora gibberosa та ін. Грибов. світа співставляється з клінцов., мосолов. та чорнояр. горизонтами регіон. стратигр. шкали Сх.-Європ. платформи в об’ємі конодонт. зон Polygnathus costatus (верхня частина), Tortodus australis, Tortodus kockelianus та Polygnathus xylus ensensis. У центр. частині западини для цієї териген. світи характерні менша потужність (до 10 м) та присутність прошарків вапняків із залишками брахіопод Ilmospirifer graciosus, Variatrypa sokolovae, остракод та ін. решток, внаслідок чого вона корелюється лише з чорнояр. горизонтом Сх.-Європ. платформи. На Волино-Поділлі до Е. я. відносять нижню частину лопушан. світи, яка співставляється із мосолов. та чорнояр. горизонтами Сх.-Європ. платформи. В об’ємі лопушан. світи виділяють ланів. (нижню) та підлипец. (верхню) підсвіти. Останню за палеонтол. даними зараховують до жівет. ярусу серед. девону. Ланів. підсвіта потуж. до 79 м складена седиментац. доломітами, гіпсами й ангідритами з поодинокими прошарками аргілітів, які охарактеризовані споровим комплексом Retusotriletes subgibberosus, R. verruculatus, R. brevidenticulatus, Arсhaeozonotriletes ignoratus, Hymenozonotriletes longus та ін. У Переддобруджин. прогині до Е. я. віднесено сарат. світу, складену товщею доломітів, доломіто-ангідритів з прошарками кварцитоподіб. пісковиків потуж. до 450 м із рідкіс. рештками викоп. коралів Pachyfavosites polymorphus, спор Retusotriletes devonicus, R. gracilis, R. alveolus, Lophozonotriletes pelitomorphus та брахіопод у вапняк. прошарках верх. частини світи Emanuella volhynica, Emanuella aff. laskaveri, Ilmenia mosolensis. Деякі дослідники вважають верстви з цими брахіоподами складовими жівет. ярусу. Сарат. світа у Сарат.-Тузлов. структурно-фаціал. зоні перекривається тузлов. світою та з перервами лежить на енікіой. світі емського ярусу серед. девону. Девон., зокрема й середньодевон. відклади Переддобруджин. палеозой. прогину, становлять певний інтерес щодо їхньої нафтоносності. У найвищих верствах девону та карбону цього регіону (Сарат.-Тузлов. структурно-фаціал. зона) відкриті пром. родовища. Див. також Девонський період і девонська система, Емський вік і ярус, Жіветський вік і ярус.
Літ.: Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 1. Москва, 1973; Стратиграфия УССР. Т. 4, ч. 2. К., 1974; Тесленко Ю. В. Краткий справочник по стратиграфической терминологии (Для осадочных образований фанерозоя). К., 1982; Геология шельфа УССР. Стратиграфия. К., 1984; Помяновская Г. М. Девон юго-запада Русской платформы // Стратиграфия и палеонтология девона, карбона и перми Русской платформы. Ленинград, 1991; Геологическая история территории Украины. Палеозой. К., 1993; Global time scale and regional stratigraphic reference scales of Central and West Europe, East Europe, Tethys, South China and North America as used in the Devonian-Carboniferous-Permian Correlation Chart 2003 (DCP 2003) // Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology. 2006. Vol. 240.
О. Ю. Котляр
Рекомендована література
- Леонов Г. П. Основы стратиграфии. Т. 1. Москва, 1973;
- Стратиграфия УССР. Т. 4, ч. 2. К., 1974;
- Тесленко Ю. В. Краткий справочник по стратиграфической терминологии (Для осадочных образований фанерозоя). К., 1982;
- Геология шельфа УССР. Стратиграфия. К., 1984;
- Помяновская Г. М. Девон юго-запада Русской платформы // Стратиграфия и палеонтология девона, карбона и перми Русской платформы. Ленинград, 1991;
- Геологическая история территории Украины. Палеозой. К., 1993;
- Global time scale and regional stratigraphic reference scales of Central and West Europe, East Europe, Tethys, South China and North America as used in the Devonian-Carboniferous-Permian Correlation Chart 2003 (DCP 2003) // Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology. 2006. Vol. 240.
Ландшафти 
