Розмір шрифту

A

Ейфельський вік і ярус

Е́ЙФЕЛЬСЬКИЙ ВІК І Я́РУС (від гірського масиву Ейфель у Німеч­чині, побл. якого виділено й описано стратотип ярусу) — ран­ній вік середньої епохи девонського періоду і від­клади, що утворилися в той час. Ін. назва (мало­вживана) — кувен. вік і ярус. Ейфел. ярус (Е. я.) встановлений 1848 бельг. геологом А. Дюмоном. Е. я. — геол. формува­н­ня, що лежать на гірських породах емського ярусу нижнього девону та пере­криваються жівет. ярусом серед. девону. Від­повід­но до Між­нар. стратигр. шкали, початком Е. я. прийнято вважати пі­дошву конодонт. зони Eucostapolygnathus partitus, його покрівля, тобто початок жівет. ярусу серед. девону, повʼязана з появою Polygnathus hemiansatus. Е. я. досить поширений на території України та ві­домий у від­слоне­н­нях і свердловинах Волино-Поді­л­ля (Львів. палеозой. прогин) і Донбасу, а також у свердловинах Перед­до­бруджин. палеозой. прогину у пн.-зх. Причорноморʼї і Дні­пров.-Донец. западини. На Донбасі від­клади Е. я. (верх­ня частина) залягають на породах архей-протерозой. кри­сталіч. фундаменту та пред­ставлені пісковиками, кварц. гравелітами, алевролітами, аргілітами та вапняками нижньої половини микол. світи (або т. зв. білого девону) із рештками викоп. риб Dipterus, Cocсosteus, спорами комплексу Retusotriletes, Archaeozonotriletes, Hymenozonotriletes і залишками рослин Asteroxylon elberfeldense, Calamophyton primaevum. Тут Е. я. пере­крито жівет. вапняками верхів микол. світи із залишками форамініфер Morawammina segmentata та ін. У Дні­пров.-Донец. западині до Е. я. від­несено грибов. світу (до 50 м). На Пн. Зх. западини вона пред­ставлена доломіт. аргілітами та кварц. пісковиками з багатим палінокомплексом Rhabdosporites langii, Hymenozonotriletes naumovae, Apiculiretusispora gibberosa та ін. Грибов. світа спів­ставляється з клінцов., мосолов. та чорнояр. горизонтами регіон. стратигр. шкали Сх.-Європ. платформи в обʼємі конодонт. зон Polygnathus costatus (верх­ня частина), Tortodus australis, Tortodus kockelianus та Polygnathus xylus ensensis. У центр. частині западини для цієї териген. світи характерні менша потужність (до 10 м) та присутність прошарків вапняків із залишками брахіопод Ilmospirifer graciosus, Variatrypa sokolovae, остракод та ін. решток, внаслідок чого вона корелюється лише з чорнояр. горизонтом Сх.-Європ. платформи. На Волино-Поділ­лі до Е. я. від­носять нижню частину лопушан. світи, яка спів­ставляється із мосолов. та чорнояр. горизонтами Сх.-Європ. платформи. В обʼємі лопушан. світи виділяють ланів. (нижню) та під­липец. (верх­ню) під­світи. Остан­ню за палеонтол. даними зараховують до жівет. ярусу серед. девону. Ланів. під­світа потуж. до 79 м складена седиментац. доломітами, гіпсами й ангідритами з поодинокими прошарками аргілітів, які охарактеризовані споровим комплексом Retusotriletes subgibberosus, R. verruculatus, R. brevidenticulatus, Arсhaeozonotriletes ignoratus, Hymenozonotriletes longus та ін. У Перед­до­бруджин. прогині до Е. я. від­несено сарат. світу, складену товщею доломітів, доломіто-ангідритів з прошарками кварцитоподіб. пісковиків потуж. до 450 м із рідкіс. рештками викоп. коралів Pachyfavosites polymorphus, спор Retusotriletes devonicus, R. gracilis, R. alveolus, Lophozonotriletes pelitomorphus та брахіопод у вапняк. прошарках верх. частини світи Emanuella volhynica, Emanuella aff. laskaveri, Ilmenia mosolensis. Деякі дослідники вважають верстви з цими брахіоподами складовими жівет. ярусу. Сарат. світа у Сарат.-Тузлов. структурно-фаціал. зоні пере­кривається тузлов. світою та з пере­рвами лежить на енікіой. світі емського ярусу серед. девону. Девон., зокрема й середньодевон. від­клади Перед­до­бруджин. палеозой. прогину, становлять певний інтерес щодо їхньої нафтоносності. У найвищих верствах девону та карбону цього регіону (Сарат.-Тузлов. структурно-фаціал. зона) від­криті пром. родовища. Див. також Девонський період і девонська система, Емський вік і ярус, Жіветський вік і ярус.

Літ.: Леонов Г. П. Основы страти­графии. Т. 1. Москва, 1973; Страти­графия УССР. Т. 4, ч. 2. К., 1974; Тесленко Ю. В. Краткий справочник по страти­графической терминологии (Для осадочных образований фанерозоя). К., 1982; Геология шельфа УССР. Страти­графия. К., 1984; Помяновская Г. М. Девон юго-запада Рус­ской платформы // Страти­графия и палеонтология девона, карбона и перми Рус­ской платформы. Ленин­град, 1991; Геологическая история тер­ритории Украины. Палеозой. К., 1993; Global time scale and regional stratigraphic reference scales of Central and West Europe, East Europe, Tethys, South China and North America as used in the Devonian-Carboniferous-Permian Correlation Chart 2003 (DCP 2003) // Paleogeography, Paleoclimatology, Paleoecology. 2006. Vol. 240.

О. Ю. Котляр

Додаткові відомості

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2009
Том ЕСУ:
9
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Ландшафти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
18638
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
33
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Ейфельський вік і ярус / О. Ю. Котляр // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2009. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-18638.

Eifelskyi vik i iarus / O. Yu. Kotliar // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2009. – Available at: https://esu.com.ua/article-18638.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору