Жлоба Дмитро Петрович
ЖЛО́БА Дмитро Петрович (03(15). 06. 1887, Київ — 10. 06. 1938) — військовик. Нагородж. 2-ма орденами Червоного Прапора (1921, 1922). У 1916 призваний до рос. армії. Закін. Моск. авіац. школу (1917) в чині унтер-офіцера. Від 1917 — чл. РСДРП(б). Під час більшов. перевороту в жовтні 1917 командував червоногвард. загоном у Москві. В листопаді 1917 організував Ясинів. червоногвард. загін шахтарів, брав участь у боях проти каледінців на тер. Донбасу, в січні 1918 його загін наступав на Київ. Згодом командував шахтар. червоногвард. загоном на Дону та Кубані, полком у боях з корніловцями, Окремою кінно-піхот. бригадою. У вересні–листопаді 1918 — нач. 1-ї Стальної стрілец. дивізії, у грудні 1918 — командир Окремого партизан. загону 11-ї армії, в січні 1919 — лютому 1920 — 1-ї Партизан. кавалерій. бригади. Причетний до висунення звинувачень проти Б. Думенка та його арешту. В лютому–липні 1920 командував 1-м Кінним корпусом, згодом — 20-ю кавалерій. дивізією, яка діяла проти військ П. Врангеля в Пн. Таврії, 18-ю кавалерій. дивізією (березень–травень 1921). Від червня 1922 — на госп. роботі на Кубані. На момент арешту (1937) очолював Союзводтрест Наркомату земел. справ СРСР. Страчений. Реабіліт. 1956.
Рекомендована література
- Мартыненко Г. Дмитрий Жлоба // Герои граждан. войны. Москва, 1963;
- Саенко Я. Д. Дмитрий Жлоба. 2-е изд. Краснодар, 1974;
- Сувениров О. Ф. Трагедия РККА. 1937–1938. Москва, 1998.