ЖУКО́ВСЬКИЙ Іван Андрі­йович (? — ?) — архітектор. Роз­почав працювати 1844 в Одесі вчителем парафіял. училища на Молдаванці. Від 1849 служив при військ. ві­домстві у м. Єйськ (нині Краснодар. край, РФ), проектував казарми та табори. 1851 повернувся до Одеси, де за­ймався приват. практикою, водночас обі­ймав посаду архітектора (без оплати), від 1860 — міського землеміра у Буд. комітеті, у 2-й пол. 1850-х рр. — архітектора у Піклувал. комітеті про іноз. поселенців Пд. краю Росії. 1858 виконав про­граму С.-Петербур. АМ й отримав зва­н­ня вільного художника. Від 1875 — у м. Умань (нині Черкас. обл.), де захопився про­блемами ландшафт. архітектури. Здобувши знач. досвід спочатку в уман. «Царициному саду» (нині Нац. дендрол. парк «Софіївка» НАНУ), а згодом — у С.-Петербур. імператор. ботан. саду, 1888 при­значений на посаду міського садівника Києва. За проектами Ж. в Одесі споруджено у стильових формах пізнього ампіру палац князя Гагаріна на Молдаванці (1854), будинок Григоровича на вул. Преображенська, № 30 (1860), з викори­ста­н­ням форм неоренесансу — житл. будинки на вул. Петра Великого (нині Дворянська), № 32, на вул. Толстого, № 21, Прядуна на розі вулиць Поштова, № 47 і Преображенська, Признітра на розі вулиць Єврейська, № 23 і Рішельєвська (усі — 1875); у Києві упорядковано парки на дні­пров. схилах, облаштовано парк пл. 58 дес. на честь 100-річчя від дня народж. О. Пушкіна на Шулявці (1900).