Жулінський Микола Васильович
ЖУЛІ́НСЬКИЙ Микола Васильович (07. 04. 1953, с. Чорна Старокостянтинівського р-ну Хмельницької обл.) — художник монументально-декоративного мистецтва, живописець. Член НСХУ (1989). Заслужений діяч мистецтв України (2012). Закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1985; викладачі Є. Биков, Є. Єгоров, О. Хмельницький). Працював на Сумському художньо-виробничому комбінаті: 1994–2003 — директор. Від 2012 — викладач Сумського державного педагогічного університету. Основні галузі: монументальний і станковий живопис, графіка. Учасник всеукраїнських та міжнародних мистецьких виставок (від 1987). Персональні виставки — у Києві (1992–93, 2005), Сумах (1995, 1997, 2003, 2013, 2018), Гливиці (Польща, 2013), Одесі (2014). Окремі роботи зберігаються у Шевченківському національному заповіднику (м. Канів Черкаської обл.), Сумському художньому музеї, Конотопському краєзнавчому музеї (Сумська обл.), у приватних галереях України та за кордоном.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Монументально-декоративні розписи — адм. корпусу заводу «Електрон» (1986), рекреації дит. поліклініки (1988), вестибюлю Станції юних техніків (1989; усі — у Сумах); живопис — «Неперервність» (1986), «З дідом» (1987), триптих «Тривожна вечеря», «Повернення старого годинника» (усі — 1991), «Т. Шевченко. Думи мої», «Нічні птахи», «Старий мотив», «Травнева ніч» (усі — 1993), «Ті, які ніколи не сплять» (2000), «Казкове місто», «Супраментальне» (обидва — 2003), «Наречена» (2004), «Дума про Дніпро», «І. Мазепа. Полтава, 1709» (обидва — 2005), «Т. Шевченко. Повернення з заслання в Україну» (2006), «Вавилонська вежа» (2007).
Рекомендована література
- Побожій С. Микола Жулінський, мистець із Сум // ОМ. 1997. № 3–4;
- Подорож до себе разом з Шри Ауробіндо: Каталог персональної виставки. С., 2005;
- Микола Жулінський: до 70-річчя від дня народження художника: краєзнавча біобібліографічна пам’ятка / Укл. О. Халєєва, А. Скосер. Суми, 2023.
Завантажити статтю
Людина 
