Журавель Петро Олексійович

ЖУРАВЕ́ЛЬ Петро Олексійович (05. 01. 1901, с. Ганнівка, нині Петрів. р-ну Кіровогр. обл. — 1976, Дніпропетровськ) — гідробіолог. Доктор біологічних наук (1951), професор (1952). Закін. Дніпроп. ІНО (1926), де відтоді й працював (нині Дніпроп. університет): в Інституті соц. виховання, від 1933 — науковий співробітник, згодом — завідувач відділу зообентосу Дніпроп. н.-д. гідробіол. станції, 1944–47 — заступник директора, 1947–67 — директор, від 1967 — завідувач відділу заг. та експерим. гідробіології НДІ гідробіології, водночас від 1952 — професор кафедри гідробіології, 1970–75 — зоології, за сумісн. — консультант каф. іхтіології та гідробіології; під час 2-ї світової війни — у Фармацевт. інституті у м. П’ятигорськ (Ставроп. краю, РФ) і Семипалатинськ (Казахстан). 1944 організував гідробіол. експедицію з вивчення порожистих ділянок Дніпра й Самари. Наукові дослідження: комплексне гідробіол. і рибогосп. вивчення природ. та штуч. водойм степ. зони України й Криму, збагачення прісних рибопром. водойм природ. харч. ресурсами для риб, корм. база рибної промисловості, сан. та тех. гідробіологія. Очолював широкомасштабні роботи з акліматизації у водоймах різних зон СРСР водних безхребетних лиманно-каспій. типу, які є високопоживним кормом для риб. Автор праці «Як збагатити корм для риб у прісних водоймах» (Дн., 1957).

Завантажити статтю