Екологія мікроорганізмів
ЕКОЛО́ГІЯ МІКРООРГАНІ́ЗМІВ — галузь екології, що вивчає взаємозв’язок мікроорганізмів та їхнього абіотичного або біотичного оточення. Як самост. дисципліна зародилася на поч. 1960-х рр., наприкінці 1970-х рр. зайняла важливе місце серед ін. напрямів мікробіології. Тривалий час вчені обмежувалися вивченням природ. зразків, виділенням тих організмів (до 5 %), які ростуть у заг.-прийнятих живил. середовищах, дослідж. початк. і (або) кінц. продуктів життєдіяльності мікроорганізмів у природі. Від 1990-х рр. для вивчення процесів, що відбуваються у природі за участі мікроорганізмів, почали застосовувати молекулярно-генет. методи. Розроблення біотехнологій, пов’язаних з клонуванням ДНК, зокрема рекомбінантної, зробило можливим використання генетично змінених мікроорганізмів для боротьби з забрудненням довкілля, контролю росту рослин, синтезу фізіологічно актив. речовин тощо. Останнім часом обґрунтовано нові методи, що дають можливість вивчати склад і динаміку мікроб. угруповань, не розподіляючи їх на окремих представників.
Знач. внесок у дослідж. механізмів взаємозв’язку мікроорганізмів у різних об’єктах довкілля, а також мікроорганізмів і рослин, мікроорганізмів і тварин, у розроблення сучас. положень Е. м. як окремої галузі зробили укр. вчені. Зокрема С. Виноградський сформулював осн. принципи Е. м., встановив новий для науки факт хемосинтетич. живлення організмів за рахунок окислення неорган. сполук, відкрив нітрифікуючі бактерії та анаеробні азотфіксатори, запропонував метод електив. середовищ тощо. М. Холодний розробив і впровадив у практику мікробіол. дослідж. принципово нові методи вивчення водних і ґрунт. мікроорганізмів у їхньому природ. середовищі існування (методи т. зв. пластинок обростання і ґрунт. камер), запропонував використання мікроорганізмів як індикаторів наявності в повітрі певних орган. речовин. В. Білай, М. Підоплічко, Л. Рубенчик, Р. Гвоздяк зробили великий внесок у розкриття механізмів взаємозв’язку мікроорганізмів і рослин; К. Андріюк та Г. Іутинська — у розроблення концепції мікроб. ценозів різних типів ґрунтів; П. Гвоздяк заклав основи мікроб. деструкції синтетич. забруднювачів довкілля; В. Патика з учнями обґрунтував методи використання корис. властивостей мікроорганізмів як альтернативу синтетич. агрохімікатів; Л. Григор’єва розробила критерії оцінки ступ. забрудненості довкілля патоген. мікроорганізмами за індикатор. показниками, Т. Омелянець — метод. основи встановлення небезпеки вироб. штамів мікроорганізмів, гігієн. регламентування мікроб. забруднювачів в об’єктах вироб. середовища.
Рекомендована література
- Громов Б. В., Павленко Г. В. Экология бактерий. Ленинград, 1989;
- Андреюк Е. И., Валагурова Е. В. Основы экологии почвенных микроорганизмов. К., 1992;
- Нетрусов А. И., Бонч-Осмоловская Е. А., Горленко В. М. Экология микроорганизмов: Учеб. пособ. Москва, 2004;
- Патыка В. Ф., Патыка Т. И. Экология Bacillus thuringiensis. К., 2007;
- Екологія мікроорганізмів: Посіб. К., 2007.
Завантажити статтю
