Еластик державний науково-дослідний інститут

«ЕЛА́СТИК» Державний науково-дослідний інститут – наукова установа, яка досліджує виробничі та екологічні проблеми гумоазбестової галузі промисловості. Підпорядк. Мін-ву пром. політики України. Розташ. у Києві. Засн. 1968 як конструктор.-технол. відділ (від 1971 – Київ. філія) Моск. НДІ гумових і латекс. виробів. 1987–92 на базі ниніш. Інституту, його дослідно-пром. заводу та Бердян. і Запоріз. (приєднано 1988) заводів гумових тех. виробів функціонувало НВО «Еластик». Від 1992 – сучасна назва. 1996 до Інституту приєднано НДІ «Хімфармпроект». Структурні підрозділи: відділи – організації та екон. дослідж. наук.-тех. і дослідно-конструктор. робіт, фінансування та обліку; розроблення та дослідж. газонаповнених і моноліт. композицій, матеріалів і виробів на їхній основі; фіз.-мех. та сан.-хім. випробувань і сертифікації еластомер. композиц. матеріалів і виробів з них; дослідж. та розроблення полімер. виробів і взуття та стандартизації гумових тех. виробів; дослідж. та розроблення композиц. матеріалів, технології їхнього перероблення, виробів мед., сан.-гіг. і вет. призначення; лабораторії – фіз.-хім. та фіз.-мех. випробувань еластомер. композиц. матеріалів і виробів з них, сертифікації продукції; сан.-хім. та токсикол. дослідж. полімер. матеріалів, гумових виробів мед., культур.-побут. та спорт.-турист. призначення; дослідж. та розроблення синтет. каучуків, нових видів сировини та гум на їхній основі. Нині «Е.» здійснює наук.-тех. забезпечення розроблення та виробництва силікон., бутандієн. і бутандієнстирол. каучуків, регенератів, гуми, газонаповнених матеріалів, клеїв, мастик, герметиків, прогумованих тканин, конвеєр. стрічок, взуття, ізотерм. одягу, водолаз. спорядження для підвод. плавання та виконання робіт під водою, покриття для залізнич. і трамвай. переїздів, спорт. споруд, підлоги, даху, формових і неформових виробів мед., сан.-гіг., тех., спорт. й госп.-побут. призначення з гуми, латексу, прогумованих тканин, газонаповнених і азбестотех. матеріалів; інвентаризації викидів забруднювал. речовин, сан.-хім., токсикол., фіз.-мех. досліджень, робіт зі стандартизації та сертифікації гумоазбест. продукції; механізації технол. процесів, модернізації устаткування, розроблення безперерв. виробництва у гумотех. промисловості; розроблення проектів і проектно-кошторис. документації хлор., хім. і хім.-фармацевт. об’єктів, виробництва хім. засобів захисту рослин; виконання робіт з дослідж. стану підприємств і об’єктів, паспортизації споруд, узгодження, експертизи на затвердження проект. документації. Тут засн. провідні та широко визнані в Україні наук. школи: створення силоксан. композицій; дослідж. комбінацій полімер. систем, здатних до утворення простор. структур; розроблення нових еластомер. матеріалів і конструкцій на їхній основі, що забезпечують життєдіяльність людини в різних екстремал. умовах; розроблення сучас. еластомер. композицій та мед. виробів на їхній основі; екол.-токсикол. аспектів вивчення нових еластомер. матеріалів різного призначення; розроблення та впровадження нових перспектив. вітчизн. видів сировини (каучуків, цеолітів, фосфогіпсу, стабілізаторів тощо). На базі Інституту діє підрозділ з сертифікації азбесто- та гумотех. продукції «СЕПРОЕЛАСТ». Кількість н. с. (2009) – 61 особа. Серед відомих науковців – О. Леоненко, Ф. Фабуляк, В. Копєйкін, Т. Ланіна, В. Мащенко, Л. Мельник, Л. Олефіренко, Н. Савельєва, О. Чугай, О. Чуйко. Директор – А. Піднебесний (від 1984).

Л. О. Мельник, Н. В. Савельєва