Еластик державний науково-дослідний інститут

Визначення і загальна характеристика

«ЕЛА́СТИК» Державний науково-дослідний ін­ститут — наукова установа, яка досліджує виробничі та екологічні про­блеми гумоазбестової галузі промисловості. Під­порядк. Мін-ву пром. політики України. Роз­таш. у Києві. Засн. 1968 як кон­структор.-технол. від­діл (від 1971 — Київ. філія) Моск. НДІ гумових і латекс. виробів. 1987–92 на базі ниніш. Ін­ституту, його дослідно-пром. заводу та Бердян. і Запоріз. (при­єд­нано 1988) заводів гумових тех. виробів функціонувало НВО «Еластик». Від 1992 — сучасна назва. 1996 до Ін­ституту при­єд­нано НДІ «Хімфарм­проект». Структурні під­роз­діли: від­діли — організації та екон. дослідж. наук.-тех. і дослідно-кон­структор. робіт, фінансува­н­ня та обліку; роз­робле­н­ня та дослідж. газонаповнених і моноліт. композицій, матеріалів і виробів на їхній основі; фіз.-мех. та сан.-хім. ви­пробувань і сертифікації еластомер. композиц. матеріалів і виробів з них; дослідж. та роз­робле­н­ня полімер. виробів і взу­т­тя та стандартизації гумових тех. виробів; дослідж. та роз­робле­н­ня композиц. матеріалів, технології їхнього пере­робле­н­ня, виробів мед., сан.-гіг. і вет. при­значе­н­ня; лабораторії — фіз.-хім. та фіз.-мех. ви­пробувань еластомер. композиц. матеріалів і виробів з них, сертифікації продукції; сан.-хім. та токсикол. дослідж. полімер. матеріалів, гумових виробів мед., культур.-побут. та спорт.-турист. при­значе­н­ня; дослідж. та роз­робле­н­ня синтет. каучуків, нових видів сировини та гум на їхній основі. Нині «Е.» здійснює наук.-тех. забезпече­н­ня роз­робле­н­ня та виробництва силікон., бутандієн. і бутандієнстирол. каучуків, регенератів, гуми, газонаповнених матеріалів, клеїв, мастик, герметиків, прогумованих тканин, конвеєр. стрічок, взу­т­тя, ізотерм. одягу, водолаз. спорядже­н­ня для під­вод. плава­н­ня та викона­н­ня робіт під водою, покри­т­тя для залізнич. і трамвай. пере­їздів, спорт. споруд, під­логи, даху, формових і неформових виробів мед., сан.-гіг., тех., спорт. й госп.-побут. при­значе­н­ня з гуми, латексу, прогумованих тканин, газонаповнених і азбестотех. матеріалів; інвентаризації викидів за­бруднювал. речовин, сан.-хім., токсикол., фіз.-мех. досліджень, робіт зі стандартизації та сертифікації гумоазбест. продукції; механізації технол. процесів, модернізації устаткува­н­ня, роз­робле­н­ня без­перерв. виробництва у гумотех. промисловості; роз­робле­н­ня проектів і проект­но-кошторис. документації хлор., хім. і хім.-фармацевт. обʼєктів, виробництва хім. засобів захисту рослин; викона­н­ня робіт з дослідж. стану під­приємств і обʼєктів, паспортизації споруд, узгодже­н­ня, екс­пертизи на затвердже­н­ня проект. документації. Тут засн. провід­ні та широко ви­знані в Україні наук. школи: створе­н­ня силоксан. композицій; дослідж. комбінацій полімер. систем, здатних до утворе­н­ня простор. структур; роз­робле­н­ня нових еластомер. матеріалів і кон­струкцій на їхній основі, що забезпечують жит­тєдіяльність людини в різних екс­тремал. умовах; роз­робле­н­ня сучас. еластомер. композицій та мед. виробів на їхній основі; екол.-токсикол. аспектів ви­вче­н­ня нових еластомер. матеріалів різного при­значе­н­ня; роз­робле­н­ня та впровадже­н­ня нових пер­спектив. вітчизн. видів сировини (каучуків, цеолітів, фосфогіпсу, стабілізаторів тощо). На базі Ін­ституту діє під­роз­діл з сертифікації азбесто- та гумотех. продукції «СЕ­ПРОЕЛАСТ». Кількість н. с. (2009) — 61 особа. Серед ві­домих науковців — О. Леоненко, Ф. Фабуляк, В. Копєйкін, Т. Ланіна, В. Мащенко, Л. Мельник, Л. Олефіренко, Н. Савельєва, О. Чугай, О. Чуйко. Директор — А. Під­небесний (від 1984).

Л. О. Мельник, Н. В. Савельєва

Завантажити статтю