Жежер Анатолій Михайлович
ЖЕ́ЖЕР Анатолій Михайлович (05. 12. 1937, м. Дніпродзержинськ Дніпроп. обл.) — живописець. Батько Н. Жежер-Сизько. Член НСХУ (1978). Заслужений художник України (2014). Закін. Дніпроп. художнє училище (1961; викл. К. Беркута, М. Боровський, В. Шпиганович). Працював оформлювачем у Дніпропетровську: від 1959 — на реклам. комбінаті «Укрторгмонтаж»; від 1963 — на вироб. реклам. комбінаті; від 1965 — викладач Рівнен. дит. худож. школи; 1973–89 — на Дніпроп. худож.-вироб. комбінаті. Учасник обл., всеукр. мистецьких виставок від 1960. Персон. — у Дніпропетровську (1996, 2007). Автор вираз. за композицією темат. картин та лірич. пейзажів. Роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ, Музеї історії м. Дніпродзержинськ. Серед учнів — Л. Антонюк.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Сіячі», «Полювання гірше неволі» (обидва — 1967), «Господарка ланів» (1968), «Осінній теплий день» (1969), «Молода учителька» (1973), «У рідних краях», «Прикарпатський пейзаж» (обидва — 1975), «Крази (На будівництві каналу Дніпро–Донбас)» (1976), «Тиша» (1977), «Зима» (1986), «Пробудження» (1988), «Дихання весни» (1991), «Будинок Чехова» (1998), «Весняні сутінки», «Раки до пива» (обидва — 2001), «Стиглий кавун», «Журавлі» (обидва — 2002), «У краю неполоханих птахів» (2003), триптих «Молитва» (2006), «Купальська ніч» (2007), «Автопортрет» (2008).
Рекомендована література
- Кугель Г. Художник і його герої // Дзержинець. 1976, 31 лип.;
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.