де ЖЕН Пʼєр-Жілль (de Gennes Pierre-Gilles; 24. 10. 1932, Париж — 18. 05. 2007, Орсе, перед­містя Парижа) — французький фізик. Член АН Франції (1979). Іноз. чл. НАНУ (1992). Закін. Вищу нормал. школу в Парижі (1955). Здобув ступ. д-ра фізики у Центрі атом. енергії (1957). Працював 1961–71 у Париз. університеті; 1971–76 — проф. Кол­леж-де-Франс; 1976–2002 — директор Вищої школи фізики в Парижі. Дослідж. у галузях фізики над­провід­ників та фізики полімерів. Показав взаємозвʼязок між статикою полімерів і фазовими пере­ходами, довівши, що високий ступ. полімеризації (~105) означає також наявність критич. температури фазового пере­ходу. Пояснив самоуникне­н­ня ускладнень у полімерах і роз­робив теорію рептації. Від­знач. Нобел. премією 1991 за доведе­н­ня за­стосованості методів феноменол. теорії фазових пере­ходів для ін. форм матерії, зокрема рідких кри­сталів і полімерів. Під­тримував наук. звʼязки зі спів­роб. Ін­ституту фізики конденсов. систем НАНУ (Львів).