Жила Володимир-Тарас

Визначення і загальна характеристика

ЖИ́ЛА Володимир-Тарас (25. 06. 1919, м. Збараж, нині Терноп. обл. — 16. 11. 2004, м. Лаббек, шт. Техас, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — літературознавець, громадсько-культурний діяч. Батько Л.-В. Жили. Дійсний член НТШ, УВАН у США та Канаді, чл. НСПУ, Об’єднання укр. письменників «Слово» (1997). Доктор філософії у галузі слов’ян. філології УВУ (Мюнхен, 1967). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2000). Закін. гімназію у Збаражі, студіював право у Львів. університеті (1938–39). Був полонений у Німеччині, після війни заснував перший укр. табір для переміщених осіб у британ. зоні (м. Філлях, Австрія). 1948 виїхав до м. Сан-Пауло (Бразилія), де очолював товариство «Соборність», видавав часопис «Наша думка». Від 1952 — у Канаді, здобув ступ. бакалавра славістики у Манітоб. університеті (Вінніпеґ, 1959). Учителював 1954–63. Від 1963 — у Техас. тех. університеті (Лаббек): від 1968 — надзвичай., від 1974 — звичай. проф., від 1986 — засл. проф. у відставці. 1987–91 — проф. УВУ. Наукові дослідження присвяч. питанням укр. літ-ри, літ. критики та порівнял. літературознавства. 1986–92 — керівник відділу культури і науки уряду УНР в екзилі на посадах міністра культури й освіти, від 1990 — закордон. справ. Засн. слов’ян. клубу «Слово» та слов’ян. товариства «Добре слово», симпозіумів порівнял. літературознавства (від 1968). Переклав англ. мовою працю І. Зілинського «Opis fonetyczny języka ukraińskiego» (1932) — «А Phonetic Description of the Ukrainian Language» (Кембрідж, 1979; спільно з В. Ейкоком). Ред., співавтор і видавець краєзнав. зб. «Збаражчина» (у 2-х т., 1980; 1985; спільно з Яром Славутичем). Упорядник зб. «Творчість Яра Славутича» (1978; 1997). Папа Іван-Павло ІІ нагородив Ж. 1992 лицар. Орденом св. Григорія Великого.

Завантажити статтю