Жиляк Степан Васильович
ЖИЛЯ́К Степан Васильович (07. 01. 1950, с. Делева Тлумац. р-ну Станіслав., нині Івано-Фр. обл.) — скульптор. Член НСХУ (1993). Закін. Київський художній інститут (1982; викл. В. Борисенко, М. Вронський, В. Чепелик). 1982–92 — скульптор Дніпроп. худож.-вироб. комбінату. 2001–05 — голова правління Дніпроп. організації НСХУ. На творчій роботі. Учасник міжнар., всеукр. мистецьких виставок від 1983. Персон. — у Дніпропетровську (1996). Монум. і станк. твори Ж. пов’язані з укр. історією та нар. епосом. В інтерпретації істор. та нар. основ для митця домінує язичн., стихійне співпереживання світу нар. фантазії. Окремі роботи зберігаються у Дніпроп. ХМ.
Додаткові відомості
- Основні твори
- «Д. Яворницький на Дніпрових порогах» (1991), «А. Ахматова» (1992), «В’їзд у Єрусалим» (1995), «Уляна» (1998), «Погляд у вічність» (2000), «Скіфська Мадонна» (2001), «С. Перкун», «Зоряна» (обидва — 2003), «Гетьман І. Мазепа» (2005), «Жінка, яка годує птаха» (2007), «Карпатська рапсодія» (2008); проекти пам’ятників — «Данило — князь землі Галицької» (2001), «Т. Шевченко», «Іван Хреститель» (обидва — 2007).
Рекомендована література
- Художники Дніпропетровщини: Альбом. Дн., 2004.