Житлове право

ЖИТЛОВЕ́ ПРА́ВО  — сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини, об’єктом яких є житло. У міжнар. практиці під поняттям «житло» розуміють не лише приміщення, де проживають люди, але і наявність у ньому відповід. умов, які забезпечують невтручання у приватне життя, а також базової інфраструктури (водозабезпечення, каналізація тощо). В Україні Ж. п. регламентує питання задоволення потреб громадян у житлі, його використання, збереження, експлуатації та ремонту в держ., кооп. і приват. житл. фондах. Систему Ж. п. складають Житловий кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (1992), ін. правові акти. У ньому об’єднано норми цивіл., адм. та ін. галузей права. Врегульованість різнорід. за своїм змістом житл. відносин, наявність спец. кодифіков. законодав. акта й особливостей методу правового регулювання дають підстави для різних оцінок місця Ж. п. у системі права: одні правознавці розглядають його як комплексну галузь права, ін. — як самостійну.

Традиційно у світі одним із осн. інститутів Ж. п. є договір соц. найму житл. приміщень — надання їх малозабезпеченим громадянам і спец. категоріям осіб (зокрема держ. службовцям, інвалідам, ветеранам та ін.) із держ. або муніципал. фондів. Передбачено спец. порядок обліку цих осіб і нормування житла, що видається. Підстава для заселення у таке житло — договір соц. найму з уповноваженим органом держ. або муніципал. влади (передбачає необмежений час проживання), виселення із нього — розторгнення договору за згодою сторін чи у судовому порядку. В деяких європ. країнах частка житл. фонду соц. використання становить 15–20 %. Для родин із низькими доходами запроваджено держ. програми будівництва та розподілу соц. житла, надання субсидій на оплату комунал. послуг, капітал. ремонт тощо (у США субсидії отримують громадяни, які орендують житло у приват. секторі). Практикують надання дотацій не лише малозабезпеченим, а й представникам середнього класу з метою заохотити їхнє проживання у соц. житлі для зняття соц. напруги між різними прошарками суспільства. Вагомий інструмент держ. Ж. п. — механізм іпотеч. кредитування, що дозволяє збільшити коло потенцій. покупців житла (див. Іпотека).

Рекомендована література

1. Мічурін Є., Сліпченко С., Соболєв О. Житлове право України: Наук.-практ. посіб. Х., 2001;
   Google Scholar Internet
2. 2004;
   Google Scholar Internet
3. Кудашкин А. В. Жилищное право. Москва, 2005;
   Google Scholar Internet
4. Житлове право України: Навч. посіб. К., 2008.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю