ЖИТЛОВЕ́ ПРА́ВО — сукупність правових норм, що регулюють су­спільні від­носини, обʼєктом яких є житло. У між­нар. практиці під поня­т­тям «житло» ро­зуміють не лише приміще­н­ня, де проживають люди, але і наявність у ньому від­повід. умов, які забезпечують не­втруча­н­ня у приватне життя, а також базової інфра­структури (водозабезпече­н­ня, ка­налізація тощо). В Україні Ж. п. регламентує пита­н­ня задоволе­н­ня потреб громадян у житлі, його викори­ста­н­ня, збереже­н­ня, екс­плуатації та ремонту в держ., кооп. і приват. житл. фондах. Систему Ж. п. складають Житловий кодекс України, Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» (1992), ін. правові акти. У ньому обʼ­єд­нано норми цивіл., адм. та ін. галузей права. Врегульованість різнорід. за своїм змістом житл. від­носин, наявність спец. кодифіков. законодав. акта й особливостей методу правового регулюва­н­ня дають під­стави для різних оцінок місця Ж. п. у системі права: одні право­знавці роз­глядають його як комплексну галузь права, ін. — як само­стійну.

Традиційно у світі одним із осн. ін­ститутів Ж. п. є договір соц. найму житл. приміщень — на­да­н­ня їх малозабезпеченим громадянам і спец. категоріям осіб (зокрема держ. службовцям, інвалідам, ветеранам та ін.) із держ. або муніципал. фондів. Перед­бачено спец. порядок обліку цих осіб і нормува­н­ня житла, що видається. Під­става для заселе­н­ня у таке житло — договір соц. найму з уповноваженим органом держ. або муніципал. влади (перед­бачає необмежений час прожива­н­ня), виселе­н­ня із нього — роз­торгне­н­ня договору за згодою сторін чи у судовому порядку. В деяких європ. країнах частка житл. фонду соц. викори­ста­н­ня становить 15–20 %. Для родин із низькими доходами за­проваджено держ. про­грами будівництва та роз­поділу соц. житла, на­да­н­ня субсидій на оплату комунал. послуг, капітал. ремонт тощо (у США субсидії отримують громадяни, які орендують житло у приват. секторі). Практикують на­да­н­ня дотацій не лише малозабезпеченим, а й пред­ставникам середнього класу з метою заохотити їхнє прожива­н­ня у соц. житлі для зня­т­тя соц. напруги між різними прошарками су­спільства. Вагомий інструмент держ. Ж. п. — механізм іпотеч. кредитува­н­ня, що до­зволяє збільшити коло потенцій. покупців житла (див. Іпотека).