Дубровський Віктор Григорович

Визначення і загальна характеристика

ДУБРО́ВСЬКИЙ Віктор Григорович (псевд. і крипт.: Д-ий, Баламут Юрко, Рудик Хома, Юрко, Roman; 07. 06. 1876, м. Фастів, нині Київ. обл. — після 1943) — мово­знавець. Чоловік Н. Дубровської. Закін. Університет св. Володимира у Києві. Працював 1918 у Міністерстві шляхів УНР; Комісії для скла­да­н­ня Словника живої української мови ВУАН (1919–25); н. с. Ін­ституту укр. наук. мови ВУАН (від 1926). Автор пере­клад. загальномов. і термінол. словників. Під­готував «Українсько-російський словник» за ред. І. Стешенка (1909; пере­вид. 1914, 1917, 1918 під на­звою «Словник українсько-московський»; усі — Київ). 15 вересня 1929 заарешт. у справі СВУ. Засудж. до 3-х р. увʼязне­н­ня, яке від­бував 1932–36 у Ярослав. політізоляторі (РФ). Після звільне­н­ня мешкав у Алмати. 1 грудня 1937 по­вторно засудж. до 10-ти р. по­збавле­н­ня волі. 22 лютого 1943 після скороче­н­ня терміну звільнений зі «Свободлагу» Амур. обл. (РФ). Подальша доля неві­дома. Реабіліт. 1989.

Пр.: Московсько-українська фразеологія: Практич. під­руч. до ви­вче­н­ня української мови. К., 1917; Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків. К., 1920; Російсько-український технічний словник: З додатком с.-г. термінів. К., 1925; 2-е вид. К., 1926; Нариси з історії Чернігівської Троїцько-Іл­лінської друкарні в першій половині ХІХ ст. // Бібліол. вісті. 1926. № 1; 1927. № 3; Про українську наукову бібліо­графію // Там само. 1926. № 4.

Літ.: Сидоренко Н. Дубровський Вік- тор // Укр. журналістика в іменах. Л., 2002. Вип. 9.

Й. О. Дзендзелівський

Завантажити статтю