Аванесов Рубен Іванович

АВАНЕ́СОВ Рубен Іванович (Аванесов Рубен Иванович; 01. 02. 1902, м. Шуша, Респ. Карабах, Азербайджан — 01. 05. 1982, Москва) — російський мовознавець. Доктор філологічних наук (1948), професор (1937), член-кореспондент АН СРСР (1958). Державна премія СРСР (1971). Почес. чл. низки зарубіж. академій та т-в. Закін. Моск. університет (1925). Дослідж. з фонетики й морфології, орфоепії та орфографії, історії російської мови й діалектології, лінгвогеографії та лексикографії. Розробив теор. засади та керував створенням істор. словника давньорус. мови. Ініціатор складання діалектол. атласів рос., білорус. мов. Один з ідеологів створення «Общеславянського лингвистического атласа» і координатор роботи над ним діалектол. комісій слов’ян. країн; ред. перших випусків двох серій цього атласу. Сформульовані А. теор. ідеї сучас. лінгвогеографії у 60–70-х рр. помітно вплинули на розвиток укр. лінгвогеографії, певною мірою втілені в «Атласі української мови».

Літ.: Библиография трудов Р. И. Аванесова (1927–71) // Рус. и славян. языкознание: К 70-летию Р. И. Аванесова. Москва, 1972.

П. Ю. Гриценко