Дуленко Валентина Сергіївна
ДУЛЕ́НКО Валентина Сергіївна (04(17). 02. 1905, Харків – 10. 06. 1988, Москва) – артистка балету, балетмейстер, педагог. Навч. у балет. студії Н. Дудинської-Тальйорі в Харкові (1917–19). Вдосконалювала майстерність у Ленінгр. хореогр. училищі (нині С.-Петербург, 1924–26). Від 1919 – арт. балету, 1926–35 – прима-балерина Харків. театру опери та балету; 1935–45 – арт. МХАТу № 2, Малого театру, Театру сатири у Москві; 1946–48 – балетмейстер-репетитор Моск. муз. театру ім. К. Станіславського та В. Немировича-Данченка; від 1949 – худож. кер. нар. драм. театрів Москви. Майстриня класич. та характер. танців. Творча манера вирізнялася емоц. наснагою, психол. правдивістю розкриття характеру, проникливим ліризмом, натхненною романтикою, напруженим драматизмом.
Партії: Любина («Пан Каньовський» М. Вериківського, 1-е виконання), Еффі («Ференджі» Б. Яновського), Тайях, Дівчина («Йосип Прекрасний», «У сонячних променях» С. Василенка), Тао Хоа («Червоний мак» Р. Ґлієра), Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Медора («Корсар» А. Адана), Аврора («Спляча красуня» П. Чайковського), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова).
Літ.: Валентина Дуленко // Всесвіт. 1929. № 22; В. Дуленко – прима-балерина Харківського театру опери і балету // Комсомолець України. 1934, 8 квіт.; Чепалов А. Страницы календаря (В. С. Дуленко) // Сов. балет. 1985. № 4.
О. І. Чепалов
Основні партії
Любина («Пан Каньовський» М. Вериківського, 1-е виконання), Еффі («Ференджі» Б. Яновського), Тайях, Дівчина («Йосип Прекрасний», «У сонячних променях» С. Василенка), Тао Хоа («Червоний мак» Р. Ґлієра), Кітрі («Дон Кіхот» Л. Мінкуса), Медора («Корсар» А. Адана), Аврора («Спляча красуня» П. Чайковського), Есмеральда (однойм. балет Ч. Пуньї), Раймонда (однойм. балет О. Глазунова).
Рекомендована література
- Валентина Дуленко // Всесвіт. 1929. № 22;
- В. Дуленко – прима-балерина Харківського театру опери і балету // Комсомолець України. 1934, 8 квіт.;
- Чепалов А. Страницы календаря (В. С. Дуленко) // Сов. балет. 1985. № 4.
Фотоілюстрації
Людина 
