Думка Микита Савич
ДУ́МКА Микита Савич (27. 09. 1896, с. Жнятин Люблін. воєводства, нині Польща — 20. 02. 1982, Івано-Франківськ) — філолог, історик. Закін. Сокал. гімназію (нині Львів. обл., 1924), гуманітар. факультет Львів. університету (1929). Під час 1-ї світової війни служив у австр. армії. Від 1931 працював у гімназіях Львова, Білорусі та Литви; від 1940 — у ВНЗах, зокрема 1954–70 — завідувач кафедри іноз. мов Івано-Фр. мед. інституту. Досліджував проблеми історії Київ. Русі, медицини, грец. і рим. мед. термінології, класич. філології.
Додаткові відомості
- Основні праці
- Дещо про стародавні вірування й суєвір’я // Неділя. 1931. Ч. 14–15; Слідами золотої слави (як приймали княгиню Ольгу в Царгороді в 957 р.) // Там само. 1934. Ч. 1; Pozwolić mówić prawdzie historycznej // Eos. 1937. № 2; Древнейший памятник истории отечественной медицины // Хирургия. 1957. № 8; Про медицину скіфів. К., 1960; Древнейшие огороды лекарственных растений на территории Северного Причерноморья и Кавказа // Аптеч. дело. 1961. № 1; Коли ж виник Київ? // Вітчизна. 1965. № 7; Народне декоративне мистецтво Гуцульщини // Наша культура. 1970. № 12.
Рекомендована література
- Качкан В. Хай святиться ім’я твоє... Л., 1998. Кн. 3.
Завантажити статтю
.jpg){kind=small}
Людина 
