КРОХМА́ЛЕ-ПА́ТОКОВА ПРОМИСЛО́ВІСТЬ — галузь харчової промисловості, під­приємства якої виготовляють крохмаль та крохмале­продукти. Основна сировина — картопля, кукурудза і пшениця, крім того, в інших країнах використовують тапіоку, сорго, рис та ін. злакові культури. Най­ефективніший вид сировини — кукурудза, вміст крохмалю в якій становить 69–73 %, високу цін­ність мають побічні продукти пере­робле­н­ня: кукурудзяна олія, глютен. В Україні на крохмаль та крохмале­продукти пере­робляють кукурудзу і картоплю. Основна продукція крохмале-патокової промисловості — крохмальна патока, глюкоза, сиропи різного вуглеводного складу (глюкозно-фруктозні, глюкозні, мальтозні), декс­трин та модифіковані види крохмалю. Їх використовують у харчовій, текс­тильній, паперовій, будівельній, хімічній та ін. галузях промисловості, а також у фармації. На технічні цілі йде понад 70 % виробленого крохмалю. Картопляний крохмаль використовують як харчовий продукт. Виробництво крохмалю з пшениці ві­доме з давніх часів. У 17 ст. у звʼязку з пошире­н­ням у Європі культури картоплі виникло виробництво крохмалю з неї. Крохмальну патоку вперше одержано на початку 19 ст. після від­кри­т­тя (1811) російським академіком К. Кірхгофом способу пере­творе­н­ня крохмалю на глюкозу за допомогою сірчаної кислоти. 1812 уведено в дію 2 патокові заводи — у Росії (Ярославська губернія) та Німеч­чині. 1842 роз­почато виробництво кукурудзяного крохмалю, що найбільшого пошире­н­ня набуло у США. Напередодні 1-ї світової війни у Російській імперії діяли 186 цензових крохмале-патокових під­приємств, обсяги виробництва становили 35 тис. тонн крохмалю і 110 тис. тонн патоки. В Україні після більшовицького пере­вороту 1917 більшість дрібних ку­старних крохмальних заводів закрито, решту реконстру­йовано, збільшено їхні потужності. Основні виробничі фонди крохмале-патокової промисловості УРСР зросли 1940 у порівнян­ні із 1928 у 6,9 раза. Тоді діяло 11 під­приємств; випуск продукції становив: крохмалю — 9 тис. т, патоки — 2,3 тис. т. У результаті руйнувань, яких за­знала крохмале-патокова промисловість УРСР під час 2-ї світової війни, виробництво крохмалю у 1945 зменшилося до 1 тис. т, патоки — до 0,5 тис. т. У післявоєн­ні роки, поряд із від­будовою, велику увагу приділяли рекон­струкції і роз­ширен­ню під­приємств галузі та впроваджен­ню нової техніки. Значного роз­витку у країні набуло кукурудзокрохмале-патокове виробництво, внаслідок чого питома вага крохмале­продуктів з кукурудзи зросла від 0,8 % (1912) до 54 % (1965). У 1960 введено в дію Дні­провський крохмале-патоковий комбінат (смт Дні­провське Верх­ньодні­провського ра­йону Дні­пропетровської обл.), найпотужніше на той час у СРСР і нині в Україні під­приємство з пере­робле­н­ня кукурудзи на крохмаль, крохмальну патоку та глюкозу (обладна­н­ня комбінату до­зволяє пере­робляти бл. 1000 т зерна кукурудзи щодоби на крохмаль, крохмальну патоку, глюкозу, глюкозні та мальтозні сиропи). 1968 у СРСР виготовлено 279 тис. т крохмалю і 320 тис. т патоки, за обсягами виробництва крохмале­продуктів він за­ймав 1-е місце у Європі та 2-е у світі (після США). 1969 в Україні діяло 15 під­приємств крохмале-патокової промисловості, а також цехи з виробництва крохмалю на під­приємствах харчової промисловості та Укооп­спілки (вироблено 30,5 тис. т крохмалю, 82,9 тис. т патоки, 11,1 тис. т кри­сталічної глюкози). В УРСР випускалося 25 % загальносоюзного виробництва крохмале­продуктів. 1988 виготовлено 63,0 тис. т сухого крохмалю, 115,6 тис. т крохмальної патоки, 19,2 тис. т глюкози; діяли 18 під­приємств галузі, 17 з них із пере­робле­н­ня картоплі на крохмаль, та окремі цехи на під­приємствах спиртової промисловості і споживчої кооперації. Найбільші потужності з виробництва картопляного крохмалю були зосереджені у Чернігівській та Житомирській областях. На початку 1990-х років від­сутність зваженої економічної політики та заходів щодо захисту вітчизняного виробника при­звели до масового скороче­н­ня виробництва. У середині 1990-х років на багатьох під­приємствах галузі від­булася зміна форми власності з державної на приватну, а залуче­н­ня іноземних інвестицій сприяло від­роджен­ню галузі. Під­приємства пере­оснащено, роз­ширено асортимент продукції. Нині серед ві­домих виробників крохмале­продуктів — приватне багато­профільне під­приємство «Вимал» (випускає картопляний крохмаль, желе­утворювальні, фосфатні, ацетатні крохмалі та декс­трин; від 2012 після капітальної модернізації виробнича потужність зросла до 600 т пере­робле­н­ня картоплі щодоби), приватне під­приємство «Левона» (обидва — Чернігів; пшеничний та картопляний крохмаль, декс­трин, модифіковані види крохмалю, набухаюче борошно, різні види клею; продуктивність бл. 200 т пере­робле­н­ня картоплі щодоби), ТОВ «Крохмале­продукти України» (с. Михайлівка-Рубежівка Києво-Святошинського ра­йону Київської обл.; картопляний крохмаль). 2006 введено в дію нове потужне під­приємство з пере­робле­н­ня зерна кукурудзи ЗАТ «Інтеркорн корн просес­сінг індастрі» (Дні­пропетровськ) потужністю понад 400 т зерна кукурудзи щодоби (виготовляє кукурудзяний крохмаль, крохмальну патоку та глюкозно-фруктозні сиропи). З цього часу в країні налагоджено виробництво глюкозно-фруктозних сиропів, які здатні повністю замінити цукор у багатьох харчових продуктах. 2013 компанією «Укрселко» введено в екс­плуатацію 2 потужні сучасні під­приємства з пере­робле­н­ня картоплі та виготовле­н­ня крохмалю з неї — Товстеньківський та Самолусківський крохмальні заводи. Наукові дослідже­н­ня та під­готовка фахівців у галузі крохмале-патокового виробництва проводяться на єдиній в Україні кафедрі технології цукру та під­готовки води Національного університету харчових технологій (Київ). Серед ві­домих вчених галузі — М. Архипович, Л. Бобрівник, А. Ліпєц, В. Петрушевський, Н. Штангеєва.