Є́РЧЕНКО Петро Феофанович (25. 11 (07. 12). 1868, м. Новозибків Черніг. губ., нині Брян. обл., РФ — 10. 08. 1927, Київ) — фахівець у галузі текс­тильної промисловості. Закін. Харків. технол. ін­ститут (1893). Від­тоді працював на електр. під­приємстві «Савицький і Страус» у Києві; 1894–99 — на прядил. ф-ці Соколов. мануфактури побл. ст. Струніно (нині місто Владимир. обл., РФ), про­йшов шлях від майстра до тех. дир. Від 1899 — у Київ. політех. ін­ституті (нині Нац. тех. університет України «Київ. політех. ін­ститут»; 1901 після захисту дис. йому присвоєно ступінь адʼюнкта Ін­ституту): від 1903 — екс­траординар. проф., 1904–17 — ординар. проф., завідувач кафедри технології волокнистих речовин, декан мех. (тричі) та інж. факультетів, 1917–19 — директор, від 1925 — професор кафедри теплотехніки. Водночас викладав у Київ. комерц. ін­ституті (нині Київ. екон. університет). Основні напрями наук. досліджень: технологія волокнистих речовин, виріше­н­ня про­блем опалюва­н­ня та вентиляції на текс­тил. під­приємстваx та історія текс­тильної промисловості в Україні.