Жаботинське поселення
Визначення і загальна характеристика
ЖАБОТИ́НСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕННЯ — археологічна пам’ятка ранньоскіфської доби. Датована 8–7 ст. до н. е. Одна із найвидатніших пам’яток раннього заліз. віку Сх. Європи. Розташ. в урочищі Тарасова гора на Пн. Сх. від с. Жаботин Кам’ян. р-ну Черкас. обл. Пл. бл. 50 га. У 1950–51, 1953, 1957–58, 1972 Ж. п. досліджували Є. Покровська, М. Вязьмітіна, О. Тереножкін, В. Іллінська, М. Дараган. На поселенні відкрито житл., госп., культові та оборонні споруди, де виявлені численні керам. матеріали, знаряддя праці тощо. За матеріалами Ж. п. виділений епонім. жаботин. етап у розвитку матеріал. культури раннього заліз. віку Дніпров. лісостеп. Правобережжя, проміжний між чорноліською культурою та епохою великих скіф. городищ. Багатоорнаментована різними геом. і штампованими візерунками, часто інкрустована білою пастою кераміка Ж. п. є культуровизначал. рисою етапу. В матеріал. комплексі поселення простежується вплив ранньо- та середньогальштат. культур Пд.-Сх. і Центр. Європи.