Жаботинське поселення

ЖАБОТИ́НСЬКЕ ПОСЕ́ЛЕ­Н­НЯ — археологічна памʼятка ран­ньоскіфської доби. Датована 8–7 ст. до н. е. Одна із найвидатніших памʼяток ран­нього заліз. віку Сх. Європи. Роз­таш. в ур­очищі Тарасова гора на Пн. Сх. від с. Жаботин Камʼян. р-ну Черкас. обл. Пл. бл. 50 га. У 1950–51, 1953, 1957–58, 1972 Ж. п. досліджували Є. Покровська, М. Вязьмітіна, О. Тереножкін, В. Іл­лінська, М. Дараган. На поселен­ні від­крито житл., госп., культові та оборон­ні споруди, де виявлені числен­ні керам. матеріали, знаря­д­дя праці тощо. За матеріалами Ж. п. виділений епонім. жаботин. етап у роз­витку матеріал. культури ран­нього заліз. віку Дні­пров. лісо­степ. Прав­обереж­жя, проміжний між чорноліською культурою та епохою великих скіф. городищ. Багатоорнаментована різними геом. і штампованими візерунками, часто інкрустована білою па­стою кераміка Ж. п. є культурови­значал. рисою етапу. В матеріал. комплексі поселе­н­ня простежується вплив ран­ньо- та середньогальштат. культур Пд.-Сх. і Центр. Європи.

Завантажити статтю