Довженко Григорій Овксентійович
ДОВЖЕ́НКО Григорій Овксентійович (10 (22). 04. 1899, с. Полтавка, нині смт Баштанка Микол. обл. — 21. 04. 1980, Київ) — художник-монументаліст і живописець. Батько Т. Довженка. Заслужений художник УРСР (1979). Учасник 2-ї світової війни. Член АРМУ (1925), СХУ (1941). Закін. Одес. худож. інститут (1928; викл. Г. Комар, Д. Крайнєв, Т. Фраєрман). Працював 1930 художником Одес. кінофабрики (зокрема оформив фільми «Перекоп» реж. І. Кавалерідзе та «Право батьків» реж. В. Строєвої); 1930–36 — викладач Київ. худож. інституту; 1953–60 — у Київ. училищі декор.-приклад. мистецтва. Брав участь у респ. худож. виставках від 1928. Персон. — у Києві (1983). Розвивав прийоми школи монум. живопису М. Бойчука, культивуючи умовно-площинну манеру письма із вираз. тяжінням до декоративності. Виконав значну кількість рельєфів, розписів та мозаїк на архіт. спорудах, розробляв різьблення на сирому тиньку, розпис на основі поліхлорвінілової смоли.
Додаткові відомості
- Основні твори
- живопис — «Натюрморт із грецькою вазою» (1922), «Під панським гарапником» (1927), «Пісня про волю» (1928; обидва не збереглися), «Батьки» (1930), «Куркульське гніздо» (1932), «Т. Шевченко в казематі» (1936), «Карпатськими стежками» (1959), «Не ридать, а здобувать! (І. Франко)» (1965), «Співайте, дівчата! (Г. Верьовка)» (1977), «О. Довженко» (1978); розписи вестибюлю Сх. торг. палати (під керівництвом Г. Комара, 1927), Селян. санаторію ім. ВУЦВК (під керівництвом М. Бойчука, 1928), Будинку преси ім. М. Коцюбинського (очолював групу монументалістів, 1929; усі роботи знищені за вказівкою влади) в Одесі; оформлення Палацу культури та Літнього театру у м. Нова Каховка Херсон. обл. (1953), Палацу культури Черніг. комбінату хім. волокна (1970), Будинку культури «Харчовик» (1957, не збереглося), кінотеатру «Ровесник» (1971) у Києві; мозаїка «Кий, Щек, Хорив і сестра їх Либідь» (1972).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
