Долар

ДО́ЛАР (англ. dollar, від нім. Taler — талер, скорочено від Joachimstaler — йоахим­стальська монета) — грошова одиниця США, Канади, Австралії, Нової Зеландії та деяких інших країн. Поділяють на 100 центів. У США Д. увів 1785 Кон­грес країни (сріб. Д.). Законом 1792 за­проваджено біметалізм із вільним карбува­н­ням Д. із золота й срібла. Від 1873 грош. одиницею став золотий Д. Офіційно золотий стандарт Д. США встановлено 1900 (вміст чистого золота в Д. становив 1,50463 г). Після 1-ї світової війни амер. Д. ві­ді­гравав провід­ну роль серед валют капіталіст. країн. Світ. екон. криза 1929–33 похитнула його позиції (золотий вміст знизився до 0,888671 г золота — на 40,94 %). Після 2-ї світової війни Д. США — осн. валюта долар. зони й гол. резервна валюта індустріально роз­винених країн світу. Поряд із золотом Д. США став основою валют. системи капіталізму. Центр. банки іноз. держав мали право вільно обмінювати Д. США на золото за твердою ціною (35 Д. за одну унцію золота). Від 1960-х рр. у звʼязку з посиле­н­ням інфляції, дефіцитом платіж. балансу і зменше­н­ням золотого запасу США купівел. спроможність амер. Д. значно знизилася, його між­нар. позиції ослабли. Унаслідок загостре­н­ня екон. та валют.-фінанс. становища в країні, повʼязаного з величез. воєн. витратами, 1971 і 1973 США провели девальвацію Д. (золотий вміст знижено до 0,736662 г золота). Від серпня 1971 обмін Д. США на золото припинено. Нині 1/2 комерц. і бл. 80 % валютно-фінанс. операцій у світі здійснюють в амер. Д. У цій валюті тримають понад 57 % резервів центр. банки світу, зокрема й НБУ. Після за­провадже­н­ня 1999 11-ма державами ЄС єдиної валюти — євро спо­стерігається тенденція часткової заміни (конвертації) багатьма країнами валют. резервів на нову європ. валюту.

Завантажити статтю