Доларизація

ДОЛАРИЗА́ЦІЯ — викори­ста­н­ня іноземної валюти (насамперед доларів США) у внутрішньому грошовому обігу країни. Унаслідок Д. нац. валюту частково або повністю витісняють з внутр. ринку. Д. свідчить про слабкість фінанс. системи, недовіру населе­н­ня до нац. валюти, ослаблює контроль центр. банку над грошовою масою. Рівень або ступ. Д. — частка іноз. валюти у заг. кількості грошей в країні. Широко за­стосовують обчисле­н­ня ступ. Д. як від­ноше­н­ня депозитів в іноз. валютах до суми усіх депозитів. Використовують також показник від­ноше­н­ня депозитів в іноз. валютах до грош. маси за агрегатом М3. При цьому іноз. валюту пере­раховують у національну за обмін. курсом. Обчислений за такою методологією ступ. Д. в Україні дорівнював (у %): 2000 — 23,26, 2001 — 18,74, 2002 — 19,24, 2003 — 20,82, 2004 — 24,16, 2005 — 23,59, 2006 — 26,97, 2007 — 22,76. Це засвідчує високий ступ. Д. в Україні (проте він занижений, оскільки обчислений тільки для депозитів). З урахува­н­ням готівки рівень Д. буде вищим, хоча дати точну оцінку кількості долар. готівки в обігу складно. Види Д.: Д. де-юре — ви­зна­н­ня статусу іноз. валюти як платіж. засобу на тер. країни; Д. де-факто (від­бувається тоді, коли іноз. валюта такого статусу не має). За способами викори­ста­н­ня іноз. валюти Д. буває частковою і повною (іноз. валюту використовують замість національної). За функціями грошей роз­різняють Д. платежів, Д. фінансову (іноз. валюту використовують як засіб на­громадже­н­ня) і Д. реальну (іноз. валюту використовують як міру вартості, ціни в нац. валюті індексують від­повід­но до валют. курсу). Зро­ста­н­ня Д. — негативне явище для економіки, водночас в умовах екон. не­стабільності заощадже­н­ня частини доходів в іноз. валюті дає змогу уникнути знач. втрат від знеціне­н­ня нац. валюти. У звʼязку з посиле­н­ням ролі євро у світ. економіці зʼявився термін «євроїзація», використовують також «двовалютність», «заміще­н­ня валют».

Завантажити статтю