ДОМРАЧО́В Георгій Олексі­йович (17. 06. 1936, Одеса) — фахівець у галузі металоорганічної хімії. Доктор хімічних наук (1972), професор (1977), член-кореспондент РАН (1991). Державна премія СРСР (1976). Закін. Горьков. університет (нині м. Нижній Новгород, РФ; 1959). Працював на хім. заводах м. Дзержинськ (Нижньогород. обл.). 1966–70 — зав. хім. лаб. НДІ електровакуум. приладів; від 1970 — в Ін­ституті металоорган. хімії РАН (обидва — Нижній Новгород): 1970–72 — вчений секр., 1972–2007 — зав. лаб. технології металоорган. сполук, 1989–2007 — за­ступник директора з наукової роботи, від 2007 — гол. н. с. Водночас від 1960 — у Нижньогород. університеті: від 1977 — професор кафедри орган. хімії. Осн. наук. дослідж. у галузях приклад. металоорган. хімії, матеріало­знавства та хім. технології. У 2-й пол. 1960-х рр. Д. спільно зі спів­робітниками Держ. оптич. ін­ституту (Ленін­град, нині С.-Петербург) роз­робив рідин­ний лазер на основі роз­чину ко­ординац. сполуки тривалент. європію. За­пропонував за­стосува­н­ня теорії алгебраїч. систем для створе­н­ня ієрархії структур твердих тіл з рівноваж. і нерівноваж. умовами виникне­н­ня, яке базується на викори­стан­ні слабких і сильних взаємодій. Досліджує вплив металів на утворе­н­ня алмазо- або графітоподіб. структур наноматеріалів, ріст ниткоподіб. кри­сталів металів, вкритих вуглецевою плівкою.