Донеччина

Визначення і загальна характеристика

ДОНЕ́ЧЧИНА — край на сході України у середній частині басейну Сіверського Дінця. Площа 53 000 км², насел. бл. 8 200 000 осіб. На Зх. межує з Дні­провщиною (Запоріж­жя), на Пн. — з Харківщиною, на Сх. — з Росією, на Пд. — з Азов. морем. У межах Д. знаходиться Донец. вугіл. басейн. За часів Київ. держави Д. не була заселена, становила частину Дикого степу й була ареною боротьби між кочівниками та Київ. Руссю, зокрема 1223 тут від­булася триден­на битва на р. Калка між князів. військом і татаро-монгол. заво­йовниками під проводом Чингізхана. У 17 ст. частина земель Д. належала Запороз. Січі (Кальміус. паланка). Тоді ж моск. уряд заснував кілька укріплень на межі турец. володінь і роз­почав колонізацію Д. (поселенців приваблювали, зокрема, соляні озера). У серед. 18 ст. рос. уряд залучив до колонізації Д. серб. пере­селенців (так утворилася Словʼяносербія), але без особл. успіху. Край колонізовано українцями, до яких згодом при­єд­налися вихідці з різних частин Рос. імперії. Від кін. 19 ст. почався інтенсив. роз­виток Д., повʼязаний із видобутком камʼяного вугі­л­ля. Землі Д. у 19 ст. поділено між Катеринослав. губ. і Обл. Війська Донського, а в наш час — між Донец., пд. частиною Луган. обл. України і прилеглими до них сх. р-нами Ростов. обл РФ. Використовуючи досить високий ступ. русифікованості насел., певні політ. кола РФ популяризують тези про «особливість» і «окремішність» Д. і намагаються ві­ді­рвати її від України. З Д. походять ви­значні укр. діячі М. Скрипник, М. Руденко, І. Дзюба, В. Стус, О. Тихий, І. Світличний, поети М. Чернявський, В. Сосюра, спів­аки М. Гришко, Б. Руденко, Л. Руденко та ін. (Див. також Донецька область, Луганська область).

Літ.: Потолов С. И. Рабочие Донбас­са в ХІХ в. Москва; Ленин­град, 1963; Книга о Донбас­се. Природа. Люди. Дела. Д., 1972; 1977; Тихий О. Роз­думи про українську мову і культуру в Донецькій області // Роз­думи, зб. статей, докум., спогадів. Балтимор; Торонто, 1982.

С. І. Лаврів

Завантажити статтю