Дорошко Петро Онуфрійович
ДОРО́ШКО Петро Онуфрійович (11(24). 12. 1910, с. Тупичів, нині Городнян. р-ну Черніг. обл. — 07. 01. 2001, Київ) — письменник і перекладач. Член НСПУ (1938). Учасник 2-ї світової війни. Бойові нагороди. Закін. Харків. інститут пед.-профес. освіти (1933). Працював у видавництвах. Від 1947 — на творчій роботі. Друкуватися почав від 1928. Для поет. збірок характерні ліричні інтонації, теми миру, дружби народів, любові до природи, поетизація подорожей. Визначал. риси поем — сюжетність та епічність письма, точна предметність малюнка, введення у поет. текст прозаїч. деталей, виразність метафор, невимушеність розповід. інтонацій. У романах порушено гострі морал.-етичні проблеми. Низку поезій Д. перекладено рос., білорус., азерб., якут., чес. і румун. мовами. Переклав окремі твори О. Пушкіна, І. Крилова, М. Некрасова, В. Маяковського, М. Тихонова, С. Щипачова, Янки Купали, Я. Коласа, Яна Райніса, Н. Хікмета, К. Хетагурова, А. Церетелі, О. Туманяна, Л. Стоянової, Ю. Словацького.
Додаткові відомості
- Основні твори
- Переможці степу: Поема. Х.; К., 1931; Декади зросту: Вірші. Х.; К., 1932; Передгроззя: Поезії. К.; Х., 1935; Бронза: Поезії. К.; Х., 1937; Полісянки: Поезії. К., 1939; Рідна сторона: Поезії. К.; Х., 1941; Сади Червонограда: Поезії. Уфа, 1943; Дальні заграви: Вірші. К.; Х., 1945; Насущний хліб: Поезії. К., 1946; Сандомирський плацдарм: Поема. К., 1948; Єдність: Поезії. К., 1950; Заполяр’я: Кн. поезій. К.; Х., 1950; Труд і мир: Поезії. К., 1951; Городок: Поема. К., 1951; Серед степу широкого: Поезії. К., 1952; Дальні подорожі: Поезії. К., 1954; Єрмен-Чечен: Алтай. казка. К., 1954; Вілюйський в’язень: Поема. К., 1955; Літа і думи: Поезії. К., 1957; Тобі, народе мій: Поезії. К., 1959; Три богатирі: Повість у віршах. К., 1959; Живі джерела: Поезії. К., 1960; Дарунок: Поезії. К., 1960; У Оленки коло хати: Вірші для дітей. К., 1960; Літа, дороги, зустрічі: Поезії. К., 1961; Пісня продовжується: Поезії. К., 1962; Мої тривоги: Поезії. К., 1964; Лісова Гута: Повість. 1964; Сполох уночі: Драм. поема. К., 1965; Викарбую на камені: Поезії. К., 1966; Не повтори мою долю: Роман. К., 1968; Іволги мого саду: Поезії. К., 1969; Слід. К., 1971; Вибрані твори. Т. 1–2. К., 1980; Від зорі до зорі. К., 1987.
Людина 