Дохват Христина Йосипівна
ДО́ХВАТ Христина Йосипівна (22. 09. 1934, с. Бурканів, нині Теребовлянського району Тернопільської області — 27 березня 2026) — майстриня ікон та настінного релігійного малярства і мозаїки. Орден Митрополита Андрея Шептицького (2021). 1944 року разом із родиною виїхала на Захід (Словаччина, Австрія, Німеччина), від 1947 — у США. Закінчила Коледж образотворчого мистецтва (місто Сарасота, штат Флорида, 1952), Університет мистецтв (Філадельфія, 1956; викладач Г. Пітц). У царині іконографії — від 1956 року. Надзвичайна краса й висока духовність ікон і монументальних настінних композицій зумовлена умілим поєднанням нею києво-візантійського стилю князівської доби 11–12 століть з українськими варіантами ренесансного, барокового та класицистичного стилів 16–18 століть. У 1956–2006 роках створила іконостаси, окремі цикли ікон, фрескові та мозаїчні композиції для понад 80-ти християнських храмів східних і центральних штатів США — переважно українських, а також окремих грецьких та ліванських. Її церковне малярство відзначається світлоносністю, чистотою кольорів, філігранністю оброблення орнаментального тла на іконах, ювелірним проробленням деталей. Більшість ікон виконала на полотні в техніках олійного, зрідка темперного малярства. У мозаїках присутні традиції венеціанської школи (використання кольорової смальти, мармуру, травертину, напівдорогоцінного каміння).
Додаткові відомості
- Основні твори
- Намісні ікони Христа і Богородиці у Покровській церкві (Філадельфія, 1956); іконостас (56 ікон) та настінні мозаїки у кафедральному соборі Богородиці (Філадельфія, 1967–89), чудотворна Вишгородська ікона Богородиці для Українського католицького університету (Рим, 1969); іконостас, настінні мозаїки та фрески в українській каплиці святої Покрови у кафедральному соборі Богородиці (Вашинґтон, 1972–74); іконостаси й оформлення інтер’єрів церкви Богородиці (місто Гілсборо, штат Нью-Джерсі, 1994–2000), церкви Петра й Павла (місто Маунт-Кармель, штат Пенсильванія, 1995–2006).
