Драбівський район

Визначення і загальна характеристика

ДРА́БІВСЬКИЙ РАЙО́Н  — район, що знаходиться у північно-східній частині Черкаської області. Утвор. 1923. Від 1954 — у складі Черкас. обл., від 1965 — у сучас. межах. Жит. потерпали від голодоморів 1921–23 та 1932–33, зазнали сталін. репресій. Від 21 вересня 1941 до 22 вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,2 тис. км². Насел. 42 635 осіб (2001, складає 87,4 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — смт Драбів та Шрамківка, 49 сільс. насел. пунктів. Залізничні ст.: Кононівка, Драбове-Барятинська. Поверхня Д. р. — лесова плеската терасова низовина зі знач. кількістю степ. блюдець. Є цегел.-черепична сировина, торф. Річки бас. Дніпра — Супій з притокою Коврай; Золотоноша, Чугмак та ін. Заг. пл. водного дзеркала 589 га. Ґрунти переважно чорноземні. Пл. лісів та ін. зелених насаджень 3,8 тис. га: дуб (25 %), клен, липа, акація біла, верба, вільха чорна, тополя. У р-ні — місц. значення пам’ятка природи, пам’ятка садово-парк. мистецтва — Драбів. парк. Пром-сть представлена підприємствами з переробки с.-г. сировини, ремонту с.-г. техніки, виробництва буд. матеріалів. Найбільші розташ. у райцентрі та Шрамківці. Спеціалізація с. господарства — рослинництво зерн.-буряківничого, тваринництво м’ясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 101,9 тис. га, з них ріллі — 94 тис. га, сіножатей — 2,8 тис. га, пасовищ — 4 тис. га. Осн. культури: озима пшениця, цукр. буряки, кукурудза, горох, ячмінь. У процесі реформування АПК 1999–2000 створ. 42 с.-г. підприємства ринк. типу. У Д. р. — 33 заг.-осв. школи, 37 дитсадків; 2 рай. і 1 дільнична лікарні, 7 амбулаторій, 40 фельдшер. пунктів, санаторій; 43 клуб. та 46 бібліотеч. установ, школа мистецтв, Драбівський краєзнавчий музей (пам’ятка архітектури 2-ї пол. 19 ст.); 2 ДЮСШ. Виходять рай. г. «Драбівщина» та «Джерело».

Археол. знахідки засвідчують існування на Драбівщині поселень людини ще з часів неоліту. Під час видобутку глини у с. Михайлівка та смт Шрамківка знайдено кам’яні сокири. 1990 взято на облік 212 курганів та курган. груп. При буд-ві шляху між селами Михайлівка та Павлівщина на поч. 1970-х рр. шляхобудівники зруйнували один із курганів, у якому знайдено фрагмент мідного меча. У кургані побл. с. Степанівка місц. жит. виявили поховання воїна у метал. кольчузі. У Д. р. народилися громад.-політ. діяч, один із засновників Кирило-Мефодіїв. братства М. Гулак (с. Козаче); фахівець у галузі землеробства та рослинництва, академік УААН В. Зубенко (с. Павлівщина), фахівець у галузі механізації с. господарства, чл.-кор. УААН І. Масло (с. Погреби), д-ри н. астроном В. Ващенко (с. Бирлівка), філософ Д. Говорун (с. Бирлівка), лікар М. Загородська (с. Яворівка); письменники М. Латишев (с. Яворівка), М. Масло (с. Мойсівка; похов. у с. Ковалівка), О. Софієнко (с. Степа-нівка), П. Шутір (с. Великий Хутір); живописець, колекціонер, засл. майстер нар. творчості УРСР І. Лисенко (с. Золотоношка), живописець, графік І. Падалка (с. Жорнокльови), скульптор І. Шаповал (с. Павлівщина); співачка, нар. арт. СРСР Д. Петриненко (с. Білоусівка), актор, режисер, нар. арт. УРСР П. Загребельний (с. Рождественське), актриса, засл. арт. УРСР Н. Гаманова (с. Великий Хутір); спортсмен О. Заїка (легка атлетика; смт Шрамківка); генерал-майор авіації, двічі Герой Радянського Союзу І. Степаненко (с. Нехайки, у рідному селі — погруддя; уродженцями р-ну також є 8 Героїв Рад. Союзу та 1 повний кавалер ордена Слави). У с. Мойсівка неодноразово приїздили Т. Шевченко та Є. Гребінка; с. Митлашівка відвідував філолог-славіст, історик і письменник О. Бодянський, за ред. якого виданий «Літопис Самовидця», тут похов. історик, правознавець, етнограф, академік і президент ВУАН О. Левицький (помер побл. Драбова); у с. Кононівка в маєтку Є. Чикаленка побували М. Грушевський, Д. Яворницький, М. Коцюбинський (мешкав 1908), В. Леонтович, І. Карпенко-Карий, В. Самійленко, М. Лисенко, О. Сластьон, С. Єфремов. У селах Ковалівка та Мойсівка, смт Шрамківка встановлено пам’ятники Т. Шевченку.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю