Латишев Михайло Степанович

ЛА́ТИШЕВ Михайло Степанович (18. 09. 1922, с. Яворівка, нині Драбів. р-ну Черкас. обл. – 01. 06. 1980, Львів) – письменник, журналіст. Член СЖУ (1967). Учасник 2-ї світової вій­ни. Працював на ви­роб-ві. Від 1946 – на журналіст. роботі: літпрацівник львів. обл. г. «Вільна Україна», кор. ж. «Укра­їна». Закін. Львівський університет (1964). Автор зб. оповідань «Терен над урвищем» (1962), «Чорний жбир» (1963), повістей «Середдення» (1971), «Лайнери перетинають континенти» (1973; усі – Київ), а також роману «Ратаї» (К., 1968; рос. перекл. – «Пахари», Москва 1974), присвяч. життю колгоспників зх.-укр. села. Друкувався у респ. пресі, окремі твори опубл. у колектив. зб., напр., «Вінок Тарасові Шевченку» (1963), «Мла відступає» (1965; обидві – Київ). За кращі твори відзнач. преміями на літ. конкурсі ж. «Україна» (1958, 1960, 1965).

Літ.: Лозинський І. Слово і діло героїв // ЛУ. 1969, 15 серп.; [Некролог] // Вільна Україна. 1980, 3 черв.

Д. С. Григораш

Рекомендована література

1. Лозинський І. Слово і діло героїв // ЛУ. 1969, 15 серп.;Google Scholar
2. [Некролог] // Вільна Україна. 1980, 3 черв.Google Scholar

Читати у файлі PDF