ДЕ́КО Олександр Аврамович (25. 12. 1926, Чернігів — 03. 11. 2016, м. Бат-Ям, Ізраїль) — прозаїк, літературо­знавець, пере­кладач. Член НСПУ (1988). Літ. премії ім. М. Коцюбинського (1997), ім. В. Булаєнка (2003) та ім. Г. Сковороди (2006). Орден «За заслуги» 3-го ступеня (2007). Учасник 2-ї світової війни, бо­йові нагороди. Закін. Черніг. учит. ін­ститут (1952). Працював на виробництві; 1973–76 — ред. видавництва «Мистецтво» (Київ). Від 1976 — на творчій роботі. Голова спілок укр. письмен­ників Німеч­чини (1999–2004) та Ізраїлю (від 2005). Засн. і гол. ред. літ.-публіцист. ж. «Соборність» (Київ, 1997; Мюнхен, 1998–2004; Бат-Ям, Ізраїль, від 2005). Автор докум. повісті «Журливий за­спів» (1970; про Л. Глібова) та роману «Соловʼї спів­ають на світан­ні» (1988; про В. Забілу; обидва — Київ). Спільно з М. Сиваченком написав літературо­знавчу працю «Леонід Глібов: Дослідж. і матеріали» (К., 1969). Більшість творів Д. побудовані на докум. матеріалі, присвяч. малодослідженим фактам з історії України. Писав також про участь дітей у 2-й світ. війні. Пере­клав низку творів з нім. (Е. Льост, Ф. Фюман, М. Хатрі) та білорус. (О. Махнач, Г. Василевська) літ-р.