Денисенко Григорій Власович

ДЕНИСЕ́НКО Григорій Власович (1893, містечко Сміла Золотоніс. пов. Київ. губ., нині місто Черкас. обл. — 05. 08. 1964, Вашинґ-тон, похов. у м-ку Бавнд Брук, шт. Нью-Джерсі, США) — громадсько-політичний діяч. Закін. фельдшер. школу в Полтаві. Учасник 1-ї світової війни. Після більшов. перевороту 1917 признач. комісаром УЦР у Рівному. Під час Гетьманату заарешт. і вивезений до табору в м. Біла (нині Біла Підляська, Польща). За Директорії УНР обіймав посаду комісара у м. Старокостянтинів (нині Хмельн. обл.). 10 грудня 1919 Д. спільно з товаришем міністра внутр. справ І. Макухом, губерн. комісаром Ф. Сумневичем, Міністром пошти І. Паливодою, військовиками Н. Гірняком, Д. Паліївим та ін. створили у м. Хмільник (нині Вінн. обл.) Крайову раду Брацлавщини як адм. орган кількох повітів Волин. і Поділ. губ. Від 1920-х рр. — у Львові, де спільно з А. Петренком, В. Дорошенком створив Допомог. комітет наддніпрян. втікачам. Від 1922 — у Чехо-Словаччині. Закін. Укр. госп. академію (Подєбради, 1927), викладав у ній. Після 2-ї світової війни перебував у Німеччині, співпрацював у видавництві «Укр. мистецтво», з часописом «Слово»; чл. Укр. нац. ради від УПСР, обраний заступник голови Президії УНР. Згодом переїхав до США, брав участь у розбудові Організації укр. соціалістів, створенні Укр. тех. інституту.

Літ.: Зозуля Я. Пам’яті Григорія Власовича Денисенка // Вільна Україна. 1964. Ч. 43.

Т. П. Пустовіт