КРУ́БЕР Олександр Олександрович (Крубер Александр Александро­вич; 10(22). 08. 1871, м. Воскре­сенськ, нині Істра Московської обл. — 15. 12. 1941, Москва) — ро­сійський карсто­знавець. Професор (1919). Срібна медаль імені П. Се­­менова-Тянь-Шанського Російського гео­графічного товариства. Закінчив Московський університет (1896), де був залишений для під­готовки до професорського зва­н­ня: 1902–07 — позаштатний асистент, від 1907 — приват-доцент, 1919–27 — професор, завідувач кафедри гео­графії, водночас 1923–27 — директор Науково-дослідного ін­ституту гео­графії. За сумісництвом від 1897 викладав у гімназії, 1900–09 — Єлизаветинському, 1903–18 — Миколаївському сирітському ін­ститутах (усі — Москва). Головний редактор журналу «Землеведение» (1917–27). Досліджував фізико-гео­графічні умови і карстові процеси європейської частини Російської Федерації, карстовий рельєф Кавказу та Кримських гір. Першим за­стосував принцип комплексно-гео­графічного під­­ходу до ви­вче­н­ня карстових процесів. Брав участь у написан­ні під­­ручників та скла­дан­ні ілюстрованих гео­графічних збірників частин світу. Його імʼям на­звані карстова порож­нина у Кримських горах, печера на Кавказі і гірський хребет на Курильських островах.