Дрібнолистяні ліси

Визначення і загальна характеристика

ДРІБНОЛИ́СТЯНІ ЛІСИ́ — березові, осикові, осокорові та вербові насадже­н­ня, пере­важно вторин­ні, що формуються на місці корін­них. Породи Д. л. швидкорослі й недовговічні: гранич. вік верби — 100–120, берези — 120–150, осики, осокору, тополі — до 200 р. Кожна порода характеризується своєрід. екол. амплітудою. Найбільші пл. серед Д. л. за­ймають березові (бл. 5 % усієї пл. лісів); осн. масиви — на Поліс­сі, серед. вік 25–30 р. Березові ліси пред­ставлені формаціями берези бородавчастої, пухнастої та дні­провської. Береза бородавчаста формує ліси пере­важно на бідних дерново-підзолистих ґрунтах у борах та суборах — у зонал. умовах Поліс­ся, значно рідше — пів­ден­ніше, на сірих лісових ґрунтах на місці дібров та судібров. На місці борів, суборів, складних борів і дібров формуються похідні асоц. берези бородавчастої. Після аварії на ЧАЕС спо­стерігається активне формува­н­ня березових лісів на місці с.-г. угідь. Береза пухнаста зро­стає у вологіших екотопах боліт Поліс­ся, береза дні­провська — на піщаних від­кладах Пд. України. Найбільші її площі прилягають до гирла Дні­пра (Олешків. піски, Чорномор. біо­сфер. заповід­ник). У Криму березових лісів немає. Вербові та осокорові ліси зростають у бідних умовах на піщаних алювіал. від­кладах при до­стат. зволожен­ні уздовж річок різних природ. зон. Їх заг. пл. становить бл. 1 % пл. усіх лісів; найбільші масиви — у заплавах Дні­пра, Дністра, Десни та Сівер. Дінця. У травʼяному покриві домінують ожина сиза, мітлиця повзуча, пирій повзучий, куничник наземний. Осикові ліси вибагливіші до екол. умов, ростуть на свіжих збагачених азотом ґрунтах, поширені по всій Україні, але не за­ймають знач. ділянок, їхня заг. пл. — бл. 1 % пл. усіх лісів. Осикові ліси формуються на місці дубово-соснових або широколистяних після їх рубки чи пожежі. Найтиповішими домінантами травʼяного покриву є куничник, конвалія, хвилівник, ожина.

С. А. Генсірук, Я. П. Дідух

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю