КРУГЛЕ́ВСЬКИЙ Микола Олександрович (1844, Чернігівської губ. — 1919) — лікар-хірург. Закінчив Медико-хірургічну академію в Санкт-Петербурзі (1869), де від 1879 (з пере­рвами) й працював (згодом Військово-медична ака­демія): доцент з клінічної хірургії, від 1891 — екс­траординарний, від 1895 — ординарний професор кафедри оперативної хірургії і топо­графічної анатомії (очолював її до 1902). Від 1869 удосконалював зна­н­ня з хірургії під керівництвом професора Є. Бог­дановського. 1873 захистив докторську дисертацію «Об усвоении и выделении фос­форнокислых солей при кариозном стра­дании костей у чело­века». Працював у військових лікувальних установах. Учасник російсько-турецької війни 1877–78. У 1880 прикомандирований до царського двору як лейб-хірург імператора Олександра II. У 1885 від­ряджений до Па­рижа, де у лабораторії Л. Пастера ви­вчав метод запобіжних щеплень проти сказу, який 1886 впровадив у практику в Санкт-Петербурзі. Наукові дослідже­н­ня із загальної, військово-польової, оперативної хірургії і то­по­графічної анатомії.