ДРІМЦО́В Сергій Прокопович (псевд. — Дрімченко; 03(15). 05. 1867, Харків — 18. 08. 1937, там само) — композитор, диригент, фольклорист, педагог. Заслужений артист держ. театрів (1928). Член СКУ. Закін. Харків. реал. училище, агроном. від­діл Красноуфим. технікуму (Росія). 1887–1903 був на заслан­ні в Сибіру за пошире­н­ня рев. прокламацій. Муз.-теор. дисципліни ви­вчав само­стійно, брав консультації в М. Лисенка, гри на фортепіано навч. у Й. Вільчека, на скрипці — у Шмідта, сольного співу — у С. Латинського та К. Шляпникової у м. Вʼятка (нині Кіров, РФ). 1897–1903 — секр. ред. «Вятской газеты»; автор низки публікацій з питань агрономії. Пере­клав російською мовою і видав у Вʼятці твори Т. Шевченка («Думи мої, думи мої…», «Гайдамаки») з ілюстраціями рос. художників А. Рилова та М. Хохрякова і фрагментами музики М. Лисенка; поклав на музику 20 віршів з «Кобзаря» (зокрема «Садок вишневий коло хати», «За сонцем хмаронька пливе», «Тече вода з-під явора»); створив муз. ілюстрації до творів «Сотник», «Музикант», «Тополя» («Плавай, плавай, лебедонько») для мішаного хору (1934). У 1903–06 вів активну просвітн. діяльність, заснував україномовні гуртки з ліквідації неписьмен­ності, поширював укр. літературу, викладав у недільній школі Х. Алчевської хор. спів та гру на бандурі на Сумщині й у Харкові. Від 1907 мешкав у Харкові, очолював від­діл поза­шкіл. освіти повіт. земства, організовував хор. і муз. гуртки в робочих клубах (1908–17); працював у ред. ж. «Хлібороб» (1909–13); був засн. (1919) і диригентом Укр. держ. хору; у 1920-х рр. — диригент хор. капели Губполітосвіти і робітн. хор. капели Худож. цеху, зав. студії Робітн.-селян. театру, диригент оркестру та зав. муз. частини Побут. театру; водночас — пом. ректора Центр. муз. школи і викл. Муз. ін­ституту (1920); заст. ректора, викл. хор. співу, обовʼязкового фортепіано, теорії, гармонії, диригент оркестру Нар. консерваторії (1922–25); ректор (1925), зав. муз. класів (від 1925) Муз.-драм. ін­ституту; один з організаторів Філармонії (1928) та від­діл. Муз. товариства ім. М. Леонтовича; організатор, зав. навч. частини Робітн. консерваторії (поч. 1930-х рр.); фундатор, зав. муз. від­ділу Наук. б-ки (1934–37). У Вʼятській губ. збирав зразки фольклору й обробляв їх для голосу та фортепіано; під­готував зб. «Некрасов в песнях. Записи и аранжировка С. П. Дремцова», видав «Думи і пісні кобзаря Ів. Кучугури-Кучеренка. Запис і художня обробка су­проводу і із історичними поясне­н­нями і порт­ретом Ів. Кучеренка» (1909); упорядкував збірки укр. нар. пісень для початк. шкіл (1919). Автор дослідж. «О музыке народной» // «Пути творчества», 1920, № 6–7; «Елементи народної творчості в музиці М. Лисенка» // «Шляхи мистецтва», 1922, № 1; під­ручника «Музична теорія» (Х.; К., 1925).