ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Другий зимовий похід

ДРУ́ГИЙ ЗИМО́ВИЙ ПОХІ́Д – операція з’єднань Армії УНР. Ін. назви – Листопад. рейд, Льод. похід. Проведений 1921 з метою об’єднати і скоординувати дії розрізнених повстан. загонів на повалення більшов. режиму в Україні. Військ. відділи (заг. чисельністю бл. 2-х тис. осіб) формувалися за добровіл. принципом серед інтер- нов. у Польщі вояків Армії УНР. Очолив Д. З. п. генерал-хорунжий Ю. Тютюнник, начштабу признач. полковник Ю. Отмарштайн. Похід здійснювався трьома групами. Першою виступила Поділ. група підполковника М. Палія (бл. 500 вояків). 25 жовтня вона перейшла кордон у р-ні Гусятина (нині смт Терноп. обл.) і з боями здійснила 1500-кілометровий рейд окупов. більшовиками територією. 17 листопада Поділ. група дійшла до сіл Гута-Катюжанська та Вахівка (нині обидва – Вишгород. р-ну Київ. обл.), однак їй не вдалося, як передбачалося планом походу, з’єднатися з Волин. групою для спіл. операцій і вона з боями відступила за польс. кордон. Бессараб. група генерала А. Гулого-Гуленка (бл. 300 вояків), що повинна була відвернути увагу від гол. угруповання Ю. Тютюнника, зіткнулася з переважаючими силами більшов. військ і після кількаден. боїв відійшла на тер. Румунії. Волин. група, під безпосеред. командуванням Ю. Тютюнника (бл. 900 вояків), перейшла кордон 4 листопада, а 7 листопада здобула м. Коростень, однак втримати його не змогла і відступила в р-н м. Радомишль (нині обидва – Житомир. обл.). Використовуючи значну чисел. перевагу, командування Червоної армії нав’язало Волин. групі низку виснажливих ар’єргард. боїв і кинуло проти неї 9-у Крим. кавалерій. дивізію Г. Котовського, яка завершила оточення. 17 листопада у бою побл. с. Малі Міньки (згодом Народиц. р-ну Житомир. обл., нині знято з обліку) 400 вояків Волин. групи загинули, 537 потрапили у полон, із них 359 більшовики розстріляли (див. Базар). Лише штаб. групі з частиною поранених, заг. кількістю до 100 осіб, 20 листопада вдалося перейти польс. кордон. Д. З. п., що відбувався за склад. і несприятл. обставин, став завершенням зброй. боротьби Армії УНР. Його поразка, серед гол. причин якої – поінформованість ВУЧК про маршрути й стан військ та особисті амбіції деяких командирів, загалом негативно позначилася на укр. визв. русі, оскільки підняти заг.-укр. збройне повстання так і не вдалося.

Літ.: Базар. Каліш, 1932; Другий Зимовий похід: Спогади учасників. К., 1995; Верига В. Листопадовий рейд. К., 1995.

С. Х. Литвин

Рекомендована література

  1. Базар. Каліш, 1932;Google Scholar
  2. Другий Зимовий похід: Спогади учасників. К., 1995;Google Scholar
  3. Верига В. Листопадовий рейд. К., 1995.Google Scholar
Читати у файлі PDF

Інформація про статтю

Автор:

Авторські права:

Cтаттю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»

Бібліографічний опис:

Другий зимовий похід / С. Х. Литвин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу : https://esu.com.ua/article-21890

Том ЕСУ:

8-й

Дата виходу друком тому:

2008

Дата останньої редакції статті:

2008

Цитованість статті:

переглянути в Google Scholar

Для навчання:

використати статтю в Google Classroom

Тематичний розділ сайту:

EMUID (ідентифікатор статті ЕСУ):

21890

Кількість переглядів цього року:

299

Схожі статті

Дарницький табір військовополонених
Військо і зброя  | Том 7 | 2023
М. В. Коваль
Бронепоїзд
Військо і зброя  | Том 3 | 2004
М. Г. Гончарук, Д. П. Музиченко
Одеські військові навчальні заклади
Військо і зброя  | Том 24 | 2022
Р. В. Пилипчук

Нагору