Дубенський район

ДУ́БЕНСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­ній частині Рівненської області. Утвор. 1940. Від 30 червня 1941 до 17 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. діяло під­пі­л­ля ОУН–УПА. Жит. за­знали сталін. ре­пресій. Площа 1,2 км². Насел. (без м. Дубно) 48 635 осіб (2001, складає 93,2 % до 1989), пере­важно українці. Райцентр — місто обл. значе­н­ня Дубно. У складі р-ну — смт Смига та 102 сільс. насел. пункти. Залізничні ст.: Озеряни, Дубно, Камʼяниця Волинська, Верба, Смига. Через Д. р. проходять магістрал. шляхи Ковель–Чернівці та Київ–Житомир–Рівне–Дубно–Львів. Знаходиться пере­важно в межах Волин. височини. Крайня пн. частина р-ну має під­вищений хвилястий рельєф, у центр. частині під­носяться найвищі ділянки височини — По­вчан. височина та Мізоц. кряж. У пд. частині поширені низовин­ні пологохвилясті форми рельєфу. Природно-ресурс. потенціал: торф, крейда, вапняки, глина, пісок. Річки бас. Дні­пра — Іква з притокою Тартацька і Стубла. Спорудж. низку штуч. водо­ймищ. Заг. пл. водного дзеркала 1,9 тис. га. Ґрунти пере­важно темно-сірі опідзолені та сірі лісові, чорноземні. Понад 25 % пл. р-ну — під лісами: сосна (50 %), дуб (30 %), береза, вільха. У Д. р. — памʼятка природи заг.-держ. значе­н­ня ур­очище Олександрівка, місц. значе­н­ня: 9 заказників, 2 памʼятки природи, 6 заповід. ур­очищ. Екон. спектр складають під­приємства харч. (59,3  %), лісової, деревооб­роб. та паливної пром-стей. Осн. види пром. продукції: напів­фабрикати й фрезер. торф, шпон струганий, паркет, пінополістирол. плити, вікон­ні та дверні блоки. Спеціалізація с. господарства — рослин­ництво зерн.-буряківн. і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. орних земель 81 тис. га, заболочених та ін. — 5 тис. га. Працюють 32 с.-г. під­приємства та 90 фермер. госп-в. У Д. р. — 51 заг.-осв. школа, 5 до­шкіл. закладів, 3 школи-садки, Мирогощан. аграр. коледж; 59 Будинків культури, 42 б-ки, 2 школи естет. вихова­н­ня; іпо­дром, ДЮСШ; 3 дільничні лікарні, тубдиспансер, 8 амбулаторій, 63 фельдшер.-акушер. пункти. Сімнадцять колективів худож. самодіяльності мають зва­н­ня «народний». Реліг. громади: 28 — УПЦ КП, 32 — УПЦ МП, 3 — УАПЦ, 14 — християн віри євангельської, 9 — євангелістів християн-баптистів, 2 — адвентистів сьомого дня.

Серед памʼяток археології — стоянки епохи палеоліту (села Липа, Мирогоща), поселе­н­ня трипіл. культури (с. Костянець), похова­н­ня культури кулястих амфор (села Іван­не, Варковичі), городища часів Київ. Русі (села Листвин, Жорнів, Мирогоща); збереглися козац. редут (між селами Плоска і Семидуби) та тесані камʼяні хрести (села Клюки, Мирогоща) на місцях поховань козаків. Серед архіт. памʼяток — Тараканів. форт (кін. 19 ст., с. Тараканів); церква св. Архангела Михаїла (1600, с. Біл­обереж­жя), церква св. Богородиці (деревʼяна; 1771, с. Стара Носовиця), церква Різдва Богородиці (кін. 18 ст., с. Варковичі; до 1836 — костел), каплиця (19 ст., с. Тростянець), церква св. Олексія (деревʼяна; 1906, с. Буща), церква св. Миколая (1913, с. Тростянець), церква св. Луки (1914, с. Білогородка). Діють монастирі Різдва Богородиці (поч. 17 ст., с. Мильча) та Св. Трійці (деревʼяний; 1774, с. Верба). На Дубенщині в різні часи пере­бували Б. Хмельницький (с. Крилів), полковник М. Кривоніс (с. Варковичі), Т. Шевченко (села Верба, Під­луж­жя), М. Коцюбинський (с. Верба), В. Поліщук (с. Мирогоща), У. Самчук (с. Молодава Друга), О. де Бальзак (про­їздом у с. Верхівня, нині Ружин. р-ну Житомир. обл., до графині Е. Ганської), О. Ку­прін (у від­ряджен­ні як кор. київ. газет), польс. письмен­ник А. Мальчевський (с. Княгинине), рос. цар Олександр ІІІ (с. Тараканів). Знач. внесок у ви­вче­н­ня історії сіл р-ну зробили вчені Ю. Шумовський, О. Цинкалов- ський, М. Островський та І. Свє- шников. Видатні уродженці: історик, академік НАНУ Я. Ісаєвич (с. Верба), д-ри н. — публіцист, дійс. чл. НТШ М. Сивіцький (х. Заболо­т­тя побл. с. Під­луж­жя), агроном С. Вознюк (с. Тараканів), історик Л. Дещинський (с. Княгинине), економіст Т. Ковальчук (с. Мирогоща), геолог С. Галій (с. Рачин), лікар-хірург В. Поліщук (с. Тростянець); письмен­ник М. Пшеничний (с. Молодава Перша), поетеса О. Іванчук (с. Мартинівка); майстрині декор. мистецтва Г. Бабич (с. Великі Сади), М. Лампека (с. Рачин). У низці сіл р-ну встановлено памʼятники воїнам, які загинули під час 2-ї світової війни.