Дмитренко Ігор Михайлович

ДМИТРЕ́НКО Ігор Михайлович (24. 07. 1928, Харків — 17. 05. 2009, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1972). Акад. НАНУ (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Учасник 2-ї світової війни, бойові нагороди. Закін. Харків. політех. інститут (1952). Працював інж. З-ду ім. В. Малишева (Харків, 1953). Від 1960 — у Фіз.-тех. інституті низьких т-р НАНУ (Харків): засн. і кер. відділу низькотемператур. електроніки (1960–2000), водночас — заступник директора з наукової роботи (1970–82), гол. н. с. (від 2001). У 1962–63 керував роботами з кріоген. забезпечення пунктів далекого косміч. зв’язку в Криму. Експериментально виявив електромагнітне випромінювання тунел. контакту при нестаціонар. ефекті Джозефсона (співавт., 1965). Досліджуючи класичну і квант. динаміки високочастот. сквидів, виявив явища хаосу, макроскопіч. квант. тунелювання та інтерференції квант. станів макросистеми в умовах слабкої дисипації; явища осциляцій опору багатозв’яз. неупорядков. нормал. металу в магніт. полі з періодом, рівним кванту магніт. потоку, зумовленого квант. інтерференцією хвильових функцій електрона; критичні флуктуації побл. надпровід. переходу перехід. металів з малою довжиною вільного пробігу. Створив надпровідник. квант. магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, магнітокардіограф (перший в СРСР), квант. магнітометр, болометр і тепловізор на основі високотемператур. надпровідників, кріоген. лазер. сканувал. мікроскоп.

Завантажити статтю