ДМИТРЕ́НКО Ігор Михайлович (24. 07. 1928, Харків — 17. 05. 2009, там само) — фізик. Доктор фізико-математичних наук (1970), професор (1972). Акад. НАНУ (1988). Заслужений діяч науки УРСР (1986). Державна премія України в галузі науки і техніки (2000). Учасник 2-ї світової війни, бо­йові нагороди. Закін. Харків. політех. ін­ститут (1952). Працював інж. З-ду ім. В. Малишева (Харків, 1953). Від 1960 — у Фіз.-тех. ін­ституті низьких т-р НАНУ (Харків): засн. і кер. від­ділу низькотемператур. електроніки (1960–2000), водночас — за­ступник директора з наукової роботи (1970–82), гол. н. с. (від 2001). У 1962–63 керував роботами з кріоген. забезпече­н­ня пунктів далекого косміч. звʼязку в Криму. Екс­периментально виявив електромагнітне ви­промінюва­н­ня тунел. контакту при нестаціонар. ефекті Джозефсона (спів­авт., 1965). Досліджуючи класичну і квант. динаміки високочастот. сквидів, виявив явища хаосу, макро­скопіч. квант. тунелюва­н­ня та інтерференції квант. станів макросистеми в умовах слабкої дисипації; явища осциляцій опору багатозвʼяз. неупорядков. нормал. металу в магніт. полі з періодом, рівним кванту магніт. потоку, зумовленого квант. інтерференцією хвильових функцій електрона; критичні флуктуації побл. над­провід. пере­ходу пере­хід. металів з малою довжиною вільного пробігу. Створив над­провід­ник. квант. магнітометр і градієнтометр надвисокої чутливості, магнітокардіо­граф (перший в СРСР), квант. магнітометр, болометр і тепловізор на основі високотемператур. над­провід­ників, кріоген. лазер. сканувал. мікро­скоп.