Дніпрогесівська (Дніпробудівська) археологічна експедиція 1927-32

Визначення і загальна характеристика

ДНІ­ПРОГЕ́СІВСЬКА (ДНІ­ПРОБУ́ДІВСЬКА) АРХЕОЛОГІ́ЧНА ЕКС­ПЕДИ́ЦІЯ 1927–32 Створ. для всебіч. дослідж. тер. будівництва Дніпрогесу та Дні­пров. Надпоріж­жя у звʼязку із їхнім затопле­н­ням. Від­повід­не ріше­н­ня прийняте 17 лютого 1927 на спіл. засі­дан­ні РНК, Екон. ради УСРР і Комітету сприя­н­ня Дні­пробуду. Очолив екс­педицію Д. Яворницький. Для проведе­н­ня комплекс. робіт запланована організація у її складі окремих груп: геол. і зоол., етногр., антропол., фото- та кінодокументальної. Однак вже на стадії обговоре­н­ня проекту виникли ускладне­н­ня із ви­значе­н­ням джерела та обсягу фінансува­н­ня робіт, що при­звело до скороче­н­ня штатів і негативно по­значилося на комплексності досліджень. З ініціативи Всеукр. археол. комітету при ВУАН М. Рудинський під­готував «Записку в справі археологічного дослідже­н­ня Дні­прель­станівської території», у якій гол. зав­да­н­ням ви­значені роботи в галузі археології та палео­історії. В адм. від­ношен­ні екс­педиція під­порядковувалась упр. наук Наркомосу УСРР, у наук. — ВУАН через Всеукр. археол. комітет. Оскільки правлі­н­ня Дні­пробуду від­мовило у виділен­ні коштів, фінансува­н­ня здійснювалося за рахунок Наркомосу, Дні­проп. та Запоріз. облвиконкомів і було вкрай обмеженим, що при­звело до скороче­н­ня обсягів і термінів дослідж. (негатив. досвід врахований у подальшому при роз­роблен­ні законодавства про охорону памʼяток). 1927–28 в екс­педиції працювали Д. Яворницький, М. Бречкевич, В. Пархоменко, П. Козар, П. Матвієвський, В. Білий, Є. Федоровський. На проха­н­ня Д. Яворницького з музеїв України до неї від­ряджені А. Добровольський (Херсон), П. Смоличев (Чернігів), Ф. Кіранов (м. Нікополь, нині Дні­проп. обл.), І. Часовников (м. Артемівськ, нині Донец. обл.). У на­ступні роки до складу екс­педиції уві­йшли І. Левицький, С. Гамченко, В. Грінченко, М. Міл­лер, О. Тахтай. Робітників для проведе­н­ня земляних робіт 1927–29 надавала дирекція Дні­прель­стану, надалі — на­ймали у селах за рекомендацією сільрад і труд. інспекцій на під­ставі «класової» від­повід­ності. При цьому їх неодноразово від­волікали для потреб будівництва, що призводило до зриву графіка роз­копок. Умови праці та побуту спів­роб. екс­педиції напередодні голодомору 1932–33 були важкими. У листах Д. Яворницький писав про «не­звичайну дороговизну продуктів у напів­пустих селах, де залишилось менш ніж 10 % населе­н­ня». Високі темпи будівництва вимагали при­скоре­н­ня археол. дослідж., тому робочий день тривав понад 16 год. Не­зважаючи на труднощі, екс­педиція не мала собі рівних за мас­штабами робіт і наук. досягне­н­нями. Її чл. від­крили памʼятки доби палеоліту в Дні- пров. Надпоріж­жі побл. с. Старі Кодаки, Чаплі, Петро-Свистунове та ін. Серед від­критих і роз­копаних неоенеоліт. поселень і могильників — всесвітньо ві­домі Середній Стіг (див. Середньостогівська культура), ур­очище Собачки, о-ви Вовчок, Вино­градний, Стрільча Скеля (загалом бл. 40-а). Досліджені числен­ні поселе­н­ня і кургани енеоліту — бронз. доби та скіф. часу; від­криті памʼятки черняхів. культури 3–4 ст.; алано-болгар. памʼятки 7–9 ст., зокрема Вознесенка; поселе­н­ня словʼян і часів Київ. Русі та кургани з похова­н­нями середньовіч. кочівників. Всупереч парт. на­становам Д. Яворницький ви­вчав памʼятки часів козач­чини. Загалом зі­брані колекції нараховували понад 100 тис. рідкіс. артефактів.

1929 ви­даний 1-й вип. «Збірника Дні­пропетровського краєвого історико-археологічного музею», в якому вміщено матеріали дослідж. екс­педиції 1927, на­брано до друку 2-й, йшла робота над під­готовкою 3-го і рукописів окремих дослідників, однак голодомор 1932–33 і ре­пресії, спрямовані проти укр. вчених, пере­шкодили їх публікації. Д. Яворницького усунуто від керівництва музеєм, більшість спів­роб. екс­педиції заарешт. і увʼязнена, колекції роз­ділені між музеями Харкова, Києва та «Будівництва Дні­прогесу» в Запоріж­жі (нині пере­важна більшість знахідок пере­буває у Нац. музеї історії України та фондах Ін­ституту археології НАНУ в Києві). Не­зважаючи на це, досвід і наук. здобутки екс­педиції стали під­ґрунтям для роз­витку сучас. археології в Україні.

Літ.: Ковалева И. Ф. Очерки древнейшей истории племен степной Украины (по материалам Дне­прогэсовской экспедиции Нарком­проса УССР). Дн., 1980; Її ж. До ювілею Дні­прогесівської археологічної екс­педиції 1927–1932 рр. // Про­блеми археології Подні­провʼя. Дн., 2003; Ляшко С. Н. Дне­прогэсовская археологическая экспедиция 1927–1932 гг. и ее роль в развитии отечествен­ной археологической науки // Там само.

І. Ф. Ковальова

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю