ДОБРОДЖА́НУ-ҐЕ́РЯ Кон­стантин (Dobrogeanu-Gherea Constantin; справж. — Кац Соломон Абрамович; 21. 05. 1855, с. Словʼянка Харків. губ. — 07. 05. 1920, Бухарест) — румунський соціолог, літературний критик, публіцист. Закін. гімназію в Катеринославі (нині Дні­пропетровськ, 1872), слухав лекції у Харків. університеті. За під­тримку с.-д. руху за­знав пере­слідувань. 1875 ви­їхав до м. Ясси (Румунія), де брав участь у ви­дан­ні культурно-соц. ж. «Contemporanul» («Сучасник»), «Literaturã şi şitiinţă» («Література і наука»). Від 1879 мешкав у Бухаресті. Значно вплинув на роз­виток соціал-демократії в Румунії, пропагував народов. ідеї. У літературі об­стоював реалізм та ідейність. У соц.-екон. дослідж. «Neoiobăgia» («Неозакріпаче­н­ня», 1910) Д.-Ґ. зробив спробу довести подібність тогочас. устрою Румунії до феодалізму. З приходом до влади Румун. КП адаптувала по­гляди Д.-Ґ. для своєї ідеології, а його самого посмертно обрано чл. Румун. АН (1948). Літ.-крит. праці Д.-Ґ. ви­дано у 5-ти т. «Studii critice» («Критичні етюди», 1890; 1891; 1897; 1925; 1927). Д.-Ґ. — перший популяризатор творчості Т. Шевченка у Румунії, про котрого в часописі «Almanahul social-democrat» («Соціал-демократичний альманах», Бухарест, 1894) опублікував ст. «Taras Şevcenko», наголосивши на світ. значен­ні творчості поета. Того ж року ста­т­тя на­друк. у соціаліст. вид. «Дело» (Болгарія, № 2), «LʼÈre Nouvelle» («Нова ера», Франція, № 5).