ДУБИ́НІН Михайло Михайлович (Дубинин Михаил Михайлович; 19. 12. 1900(01. 01. 1901), Москва — 13. 07. 1993, там само) — російський фізико-хімік. Академік РАН (1943). Сталінcька премія (1942, 1950). Герой Соц. Праці (1969). Державні нагороди СРСР. Закін. Моск. вище тех. училище (1921), де до 1932 й працював. Від­тоді до 1949 викладав у Військ. академії хім. захисту (від 1933 — проф.); 1946–93 — в Ін­ституті фіз. хімії РАН (обидва — Москва), де керував створеною ним лаб. і від­ділом сорбцій. процесів. 1948–57 — академік-секр. Від­діл. хім. наук АН СРСР. 1946–50 — президент Всесоюз. хім. товариства ім. Д. Менделєєва. Головний редактор журналу «Известия АН СССР. Сер. хим.». Фахівець у галузі адсорбції. Досліджував сорбцію газів, парів і роз­чинених речовин твердими пористими тілами. Продовжив дослідже­н­ня М. Зелінського, який уперше за­пропонував використовувати як по­глинач отруй. речовин деревне вугі­л­ля і опрацював метод його активації для під­вище­н­ня адсорбцій. властивості. Роз­робив методи отрима­н­ня високоефектив. препаратів активованого вугі­л­ля та від­крив на них явища пере­творе­н­ня адсорбцій. рядів; установив утворе­н­ня кислих поверх­невих оксидів при сорбції на вугіл­лі; зʼясував механізм сорбції газоподіб. речовин на твердих по­глиначах і його залежність від структури та пористості остан­ніх. Автор низки робіт з динаміч. сорбції парів і газів, результатом яких стало створе­н­ня заг. теорії динаміки сорбції. Створив класифікацію структур. типів по­глиначів; роз­винув теорію обʼєм. заповне­н­ня пор, яка до­зволяє ви­значити ізотерми адсорбції різних газів; роз­робив методи отрима­н­ня адсорбентів із за­даними параметрами пористості.