ЕНЦИКЛОПЕДІЯ
СУЧАСНОЇ УКРАЇНИ
Encyclopedia of Modern Ukraine

Розмір шрифту

A

Дубляни

ДУБЛЯ́НИ  — місто Жовківського району Львівської області. Міськраді підпорядк. села Малі Підліски та Ситихів. Знаходиться на р. Млинівка (притока Полтви, бас. Зх. Бугу), за 25 км від райцентру, за 6 км від обл. центру та за 3 км від залізнич. ст. Дубляни-Ляшки. Площа 2,9 км2. Насел. 8469 осіб (2001, складає 92,7 % до 1989), переважно українці. Вперше згадується в істор. джерелах під 1440.Інформація про першого поміщика М. Хоментовського датована 1578. Жит. потерпали від числен. татаро-монгол. набігів, брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщини). Документ про відпрацювання панщини селянами 1848 засвідчує наявність у Д. 83-х дворів. Відкриття у січні 1856 рільничої школи (нині Львівський державний аграрний університет) сприяло розбудові тут навч.-наук. осередку та зростанню кількості населення від 581 особи 1869 до 1245 у 1906. Перша згадка про навч. дітей у початк. школі зустрічається у друк. матеріалах 1869, дит. дошкіл. заклад відкрився 1902. Від 1904 діяла читальня товариства «Просвіта». Під час 1-ї світової війни, від вересня 1914 до червня 1915 у Д. перебувала військ. частина рос. армії. Від листопада 1918 до квітня 1919 розташовувалися підрозділи УГА, які воювали з польс. військом на пн. околицях Львова. 1919–39 — у складі Польщі, від 1939 — УРСР. Від 30 червня 1941 до кін. липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. До серед. 1950-х рр. у Д. діяло підпілля ОУН–УПА. Жит. потерпали від польс., більшов. і фашист. терору. Від 1968 — смт, від 1978 — місто. Нині пром. потенціал Д. складають укр.-польс. СП «Етрус» (безалкогол. напої), приватне підприємство «Парфумерно-космет. комбінат “Россо”». У Д. — заг.-осв. школа, дитсадок, школа мистецтв, музей історії аграр. університету; міська амбулаторія та лікарня; Будинок культури (б-ка; низка самодіял. колективів, зокрема нар. хор «Відродження»); відділ. 3-х банків. Дев’ять будівель зареєстровано як пам’ятки архітектури місц. значення — переважно колишні навч., житл. і госп. споруди рільничої школи, збуд. у 2-й пол. 19 та 1-й декаді 20 ст. Є пам’ятка природи місц. значення — дендропарк. Реліг. громади: УАПЦ (церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1878; колиш. костел), УГКЦ (церква Успіння Пресвятої Богородиці, 1912), свідків Єгови, євангел. християн-баптистів. У Д. народився спортсмен (водне поло) В. Жмудський, навч. в аграр. університеті (1928–33) політ. діяч С. Бандера (діє музей; на фасаді навч. корпусу — мемор. дошка), мешкав диригент С. Турчак. Встановлено пам’ятник С. Бандері, погруддя Т. Шевченка, пам’ят. хрест до 1-ї річниці проголошення незалежності України.

Рекомендована література

  1. Токарський Ю. Дубляни: Історія аграр. студій 1856–1946. Л., 1996.
Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2008
Том ЕСУ:
8
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Населені пункти
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
22545
Вплив статті на популяризацію знань:
307
Бібліографічний опис:

Дубляни / Ю. М. Токарський, А. А. Колодійчук // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2008. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-22545.

Dubliany / Yu. M. Tokarskyi, A. A. Kolodiichuk // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2008. – Available at: https://esu.com.ua/article-22545.

Завантажити бібліографічний опис

Івано-Франкове
Населені пункти  |  Том 11  |  2011
В. Й. Литвинов
Кобилецька поляна
Населені пункти  |  Том 13  |  2023
Є. В. Павлюк
ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору