Бичко Олександр Валентинович
БИЧКО́ Олександр Валентинович (08. 02. 1945, Київ — 21. 06. 2023, там само) — графік. Син Валентина, брат Ігоря та Богдана Бичків. Член НСХУ (2008). Закін. Київський художній інститут (1968; викл. В. Касіян, В. Чебаник). Відтоді співпрацював із видавництвами «Дніпро», «Молодь», «Укр. письменник» та ін. Від 1982 — худож. ред., від 2003 — відп. секр. ж. «Вітчизна». Основні галузі — книжк. і станк. графіка. Працював переважно в чорно-білих техніках (малюнок пером, колаж, олівець), вводячи колір лише як доповнення (тло, деталі). Основи худож. мови: чітка лінія, мерехтливе мереживо штриха, м’які градації сірого, їхнє протиставлення і поєднання.
Додаткові відомості
- Основні твори
- оформив книги із серії «Перлини світ. письменства»: «Копійчаний роман. Матінка Кураж та її діти. Кавказьке крейдяне коло» Б. Брехта (1973), «Ярмарок суєти» В. Теккерея (1979), «Утопія» Т. Мора, «Місто сонця» Т. Кампанелли (обидві — 1988); а також «Жменя праху» І. Во (1981), «З висоти вересня» В. Яворівського (1984), «Твій день на землі» В. Терена (2001; усі — Київ); графічні аркуші: «Лаштунки часу» (1995), «Макет № 8», «Весна» (обидва — 1996), «Сестра», «Біль» (обидва — 1998), «Вечір близенько...» (1999), «Ковчег» (2000), «Субмарина», «Медитація. Мамай» (обидва — 2001), «Мавки на березі» (2002), «Кроки» (2003).
Рекомендована література
- Дьомін М. Український надреалізм Олександра Бичка // Сучасність. 2004. № 6;
- Олександр Бичко: Каталог. К., 2006.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
