Галатін Олег Іванович
Визначення і загальна характеристика
ГАЛА́ТІН Олег Іванович (09. 09. 1940, м. Чита, РФ) — художник декоративно-ужиткового мистецтва. Член СА СРСР (1973), НСХУ (1986–2004). Закін. Київський художній інститут (1969). Працював ст. арх. Керч. відділу «Гіпроград» (нині АР Крим, 1969–71); гол. арх. проектів інституту «Київпроект» (1971–78) та Укр. відділ. проект. інституту конструктор.-технол. бюро (Київ, 1978–82). Від 1963 — позаштат. графік видавництв Києва. 2004 виїхав до РФ. Учасник респ. (від 1985), всесоюз. (від 1986) худож. виставок. Від 1983 творчість Г. пов’язана з гліптикою. Створив низку портретів у техніці різьблення на мінералах. Використовує також гірський кришталь, топаз, берил, агат. Роботи зберігаються в Ермітажі (С.-Петербург), Держ. істор.-краєзнав. музеї-заповіднику «Моск. Кремль».
Додаткові відомості
- Основні твори
- іл. та художнє оформлення кн. «Неотложные состояния: патофизиология, клиника, лечение» (К., 1984) К. Тернового та ін.; геми — «В. Ленін» (1985), «Леся Українка» (1986); інталії — «Леонардо да Вінчі», «Юність» (обидві — 1985), «Л. ван Бетговен», «В.-А. Моцарт» (обидві — 1988), «Богоматір Володимирська» (1997).
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
