Данилишина і Біласа Справа

Визначення і загальна характеристика

ДАНИЛИ́ШИНА І БІ́ЛАСА Справа — акція, проведена дрогобицькою бо­йовою групою ОУН З. Кос­сака, та судовий процес польської влади над її учасниками, зокрема Д. Данилишиним (народився 02. 04. 1907 у м. Трускавець, нині Львів. обл.) та його племін­ником В. Біласом (народився 17. 09. 1911 там само). 30 листопада 1932 група ОУН здійснила напад на пошту в м. Городок (нині Львів. обл.) з метою екс­про­пріації коштів. З учасників нападу були затримані під час від­ступу з місця подій Д. Данилишин і В. Білас, згодом заарешт. М. Жураківський та З. Кос­сак, який не брав без­посередньої участі в акції, але причетний до її організації. Ін. учасники — керівник операції Ю. Березинський (пораненим застрелився, щоб не потрапити до рук поліції), С. Долинський, Г. Купецький, М. Ку­спісь, П. Максимців, С. Мащак, В. Старик (убитий під час акції), Г. Файда, С. Цап. Заг. керівництво операцією здійснювали Р. Шухевич і М. Лебедь. У ході процесу, за браком звинувачень, З. Кос­сак був виправ­даний, ін. обвинувачені — засудж. до смерт. кари через повіше­н­ня (М. Жураківському президент Польщі замінив страту на 15-річне увʼязне­н­ня). Д. Данилишин і В. Білас, які у складі дрогоб. пʼятірки ОУН брали участь також у нападах на пошти в містах Трускавець і Борислав (нині Львів. обл.) та вбивстві депутата польс. сейму Т.-Л. Голувка, страчені 23 грудня 1932 у львів. вʼязниці «Бригідки». У момент страти в багатьох греко-катол. церквах Галичини проводили поминал. служби, при цьому польс. поліція, остерігаючись масових заворушень, не наважилась втрутитися. Польс. влада від­мовилася від­дати тіла страчених для похова­н­ня; могили Ю. Березинського та В. Старика через пів­року після похова­н­ня були роз­копані й поруйновані поляками. Страта Д. Данилишина і В. Біласа стала поштовхом до подальшого роз­витку укр. нац.-визв. руху й поширен­ню популярності ОУН в укр. середовищі, чому сприяли й остан­ні слова Д. Данилишина: «Мені тільки дуже жаль, що я не можу ще раз умерти за Україну».

Літ.: Чайковський Д. Білас і Данилишин. Нью-Йорк, 1969; Мірчук П. Справа вбивства Т. Голуфка // Визв. шлях. 1977. Кн. 1–3; Степан Бандера: Док. і мат. (1920–1930 рр.). Л., 2006.

К. Є. Науменко

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю