Данилюк Галина Іванівна
Визначення і загальна характеристика
ДАНИЛЮ́К Галина Іванівна (24. 01. 1940, с. Лопатин Самгород., нині Козятин. р-ну Вінн. обл.) — майстриня художньої вишивки і педагог. Дочка Г. Бортник. Майстер традиц. нар. мистецтва (1988). Заслужений майстер народної творчості України (2007). Член НСМНМУ (1991). Мистецтву навч. у матері. Закін. Київ. заоч. технікум легкої промисловості (1964). Працювала 1955–98 в артілі «Художекспорт» (згодом вироб.-худож. обʼєдн. «Вінничанка», Вінниця): художник, технолог, твор. майстер експерим. лаб. Учасниця міських, обл., всеукр. мистецьких виставок від кін. 1980-х рр. Володіє понад сотнею технік ручної вишивки, віддає перевагу качалочковій гладі, низі та мережці; машин. вишивкою створює роботи золотими та сріб. нитками. Засн. серії книжок «Майстри Поділля». Авторка кн. спогадів «І на тім рушничкові...» (В., 2005). Окремі роботи зберігаються у Шевченків. нац. заповіднику (м. Канів Черкас. обл.), Літ.-мемор. музеї М. Коцюбинського, Музеї гончара О. Луцишина та обл. осередку НСМНМУ у Вінниці.
Тв.: рушники — «Райська яблунька» (1978), «Катерина» (1980), «Вершники» (1981), «Івана Купала» (1982), «Дерево дружби» (1983), «Наша історія» (1985), «Хліб», «Протистояння» (обидва — 1990), «Сонце давнини» (1991), «Світанок» (1992), «Обірвана нитка» (1994–2003), «Берегиня» (1994), «Мамина мелодія» (1996), «Лавр благородний» (1998), «Дорога до храму» (1999), «Її величність Творчість» (2000), «Небесний храм» (2001), «Фантазія» (2004), «Родовід» (2005), «Рукотворна береста» (2006); портрети — М. Леонтовича (1997), Т. Шевченка (1999); панно — «Емблема Спілки народних майстрів України» (2002), «Матінка-земля» (2003), «Сила духу» (2007).
Літ.: Галина Данилюк. Вишивка: Каталог творів. В., 2000; Максимець О., Матвієнко Н. Едем полотняного дива // 9 вал. 2004, 14 січ.; Волошенюк Г. Світ мистецтва Галини Данилюк // Вінниччина. 2005, 11 лют.
Ф. В. Панчук
Додаткові відомості
- Основні твори
- рушники — «Райська яблунька» (1978), «Катерина» (1980), «Вершники» (1981), «Івана Купала» (1982), «Дерево дружби» (1983), «Наша історія» (1985), «Хліб», «Протистояння» (обидва — 1990), «Сонце давнини» (1991), «Світанок» (1992), «Обірвана нитка» (1994–2003), «Берегиня» (1994), «Мамина мелодія» (1996), «Лавр благородний» (1998), «Дорога до храму» (1999), «Її величність Творчість» (2000), «Небесний храм» (2001), «Фантазія» (2004), «Родовід» (2005), «Рукотворна береста» (2006); портрети — М. Леонтовича (1997), Т. Шевченка (1999); панно — «Емблема Спілки народних майстрів України» (2002), «Матінка-земля» (2003), «Сила духу» (2007).
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Людина 
