Дацько Наталія Стефанівна

Визначення і загальна характеристика

ДАЦЬКО́ Наталія Стефанівна (31. 03. 1962, Львів) — спів­ачка (лірико-драматичне сопрано). Народний артист України (2020). Лауреатка Між­нар. конкурсів ім. М. Кал­лас (Афіни, 1987, 2-а премія), ім. Е. Бастініані (м. Сієна) та «Вердіївські голоси» (м. Бус­сето; обидва — Італія, 1988, 1-а премія). Закін. Львів. муз. училище (1982; кл. бандури Г. Гальчак) і консерваторію (1987; кл. вокалу П. Кармалюка). У 1987–89 стажувалася в Італії у Вищій вокал. школі при театрі «Ла Скала» (Мілан) і муз. академії К. Берґонці (Бус­сето). Дебютувала 1989 на опер. сцені «Форм» (м. Енсхеде, Нідерланди). 1990–93 працювала в опер. театрі м. Ґрац (Австрія); від 1994 ви­ступала на опер. сценах Москви, С.-Петербурга, Єкатеринбурга, Уфи, Самари, Новосибірська (усі — РФ). Від 2007 — у Львів. театрі опери та балету ім. С. Крушельницької. У репертуарі — арії та оперні сцени, романси, обробки нар. пісень, дуети. Гастролі в РФ, Білорусі, Італії, США, Австрії, Греції, Швейцарії. Авторка «Спогадів про П. Кармалюка», опубл. у кн. «Павло Кармелюк» В. Чайки (Л., 2002).

Партії: Одарка («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського), Ліза («Пікова дама» П. Чайковского), Донна Анна («Дон Жуан» В.-А. Моцарта), Леонора, Єлизавета («Трубадур», «Дон Карлос» Дж. Верді), Естрел­ла («Альфонсо та Естрел­ла» Ф. Шуберта), Сантуц­ца («Сільська честь» П. Масканьї), Тоска (однойм. опера Дж. Пуч­чіні).

Літ.: Заборовська Д. Успіх не запаморочив голову // Музика. 1990. № 4; Ланцута Л. Світло не­зна­йомої зірки // Artline. 1996. № 10–11.

Б. М. Фільц

Завантажити статтю